Програма вступних випробувань з дисципліни «Історія України» (іспит 9 клас) - Офіційний сайт Харківського вищого коледжу мистецтв

Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55

електронна скринька: kvkm67@gmail.com

Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

Викладачам коледжу! Запрошуємо Вас прийняти участь у педагогічному тренінгу. Детальніше у розділі «Викладачу»

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв

Перейти до контакту
ВСТУПНА КАМПАНІЯ – 2019
Програма вступного випробування з «Історії України»
для вступників за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст»
денної форми навчання на основі базової загальної середньої освіти

Галузь знань: 02 «Культура і мистецтво»

Спеціальність: 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»


Пояснювальна записка

Програму укладено для осіб, які вступають на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, І курсу денної форми навчання на основі базової загальної середньої освіти.

Програма з історії України для вступних екзаменів включає зміст навчального матеріалу за 7-9 клас загальноосвітніх навчальних закладів (основна школа у структурі 11-річної школи).

Білети до екзамену містять по два питання, на які необхідно дати усну відповідь.


Компетентнісний потенціал предмета
(за ключовими компетентностями)
з/п
Ключові компетентності
Компоненти
1.Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами
Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.
Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру; толерантне ставлення до альтернативних висловлювань інших людей.
Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.
2.Спілкування іноземними мовами
Уміння: читати і розуміти науково-популярні публікації та художні твори історичного змісту іноземною мовою; знаходити потрібну інформацію про світ іноземними мовами; створювати іноземною мовою інформацію про минуле й сучасні суспільні (зокрема культурні) процеси в Україні; спілкуватися з однолітками, які представляють різні країни, для взаємообміну знаннями з історії.
Ставлення: інтерес до історії культурного, економічного й суспільно-політичного життя країн регіону, Європи і світу.
Навчальні ресурси: іншомовні науково-популярні публікації, адаптовані художні твори іноземною мовою.
3.Математична компетентність
Уміння: оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.
Ставлення: прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.
Навчальні ресурси: джерела із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків тощо.
4.Основні компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння: пояснювати та оцінювати вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.
Ставлення: сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь, готовність раціонально їх використовувати в повсякденному житті; сміливо реагувати на ризики екологічних загроз, долучаючись до громадських акцій на захист природи.
Навчальні ресурси: матеріали про розвиток природничих наук у різні історичні періоди.
5.Інформаційно-цифрова компетентність
Уміння: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.
Ставлення: дотримання визначених норм поведінки і моральних правил у роботі з соціальною інформацією, зокрема дотримання авторського права.
Навчальні ресурси: публікації на історичну, соціально-політичну тематику, електронні інформаційні ресурси, цифрові бібліотеки.
6.Уміння вчитися впродовж життя
Уміння: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації; знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.
Ставлення: розуміння соціальної ролі освіти в минулому і тепер, відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими.
Навчальні ресурси: матеріали, в яких відображено алгоритми опрацювання інформації соціального та історичного змісту.
7.Ініціативність і підприємливість
Уміння: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій; виявляти можливості й загрози для майбутньої професійної та підприємницької діяльності, аналізуючи світовий досвід та уроки минулого; працювати для загального добра громади; генерувати нові ідеї, оцінювати переваги і ризики, вести перемовини, працювати самостійно і в групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.
Ставлення: готовність використовувати досвід історії для самопізнання й досягнення добробуту; усвідомлення важливості дотримання етичних норм підприємницької діяльності та потреби розвитку соціально відповідального бізнесу; зважений підхід до ухвалення рішень, що несуть ризики, ґрунтований на досвіді минулого і сучасного соціального життя.
Навчальні ресурси: біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.
8.Соціальна та громадянська компетентності
Уміння: критично аналізувати джерела масової інформації для протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу; знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати; ухвалювати зважені рішення, спрямовані на розвиток місцевої громади і суспільства, використовуючи знання з історії та інших соціальних дисциплін; ефективно співпрацювати з іншими, ініціювати та реалізовувати проекти екологічного, соціального характеру.
Ставлення: ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини (її життя, здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки); співпереживання за долю рідних і близьких, інших осіб, що потребують допомоги і підтримки; пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого; волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив.
Навчальні ресурси: Конституція України, міжнародні правові акти, біографії історичних постатей, сучасна публіцистика.
9.Обізнаність та самовираження у сфері культури
Уміння: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; окреслювати основні тенденції розвитку культури в минулому та сьогоденні; використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті; зіставляти досягнення української культури з іншими культурами; виявляти вплив культури на особу та розвиток цивілізації.
Ставлення: свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.
Навчальні ресурси: твори мистецтва, творчі проекти, інтерактивні заняття в музеях, галереях тощо.
10.Екологічна грамотність і здорове життя
Уміння: змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без шкоди для середовища; уміння надавати допомогу собі й тим, хто її потребує; ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини; регулярно практикувати фізичну діяльність, демонструвати рухові вміння й навички з фізичної культури та використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.
Ставлення: відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей; дотримання морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі; ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості бережливого природокористування, відповідальність за власну діяльність у природі; усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.
Навчальні ресурси: соціальні/екологічні проекти; моделювання соціальних ситуацій, зокрема впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини; мультимедійні презентації до проектів щодо добробуту, здоров’я і безпеки; інформація про історію спортивного руху в Україні.
Предметні компетентності

Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. До елементів історичної компетентності належать:

хронологічна компетентність, тобто уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

Результати навчально-пізнавальної діяльності
Зміст навчально-пізнавальної діяльності
7 Клас
Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України
Знаю:
✔ час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
✔ території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.
Розумію:
✔ основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
✔ передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
✔ роль міста Києва в утворенні Русі;
✔ поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
✔ історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.
Умію:
✔ розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
✔ показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ-Х ст.;
✔ охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
✔ визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
✔ визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
✔ укласти історичний портрет руського князя.
Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав).
Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.
Знаю:
✔ роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
✔ територію Київської держави (Русі- України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Розумію:
✔ суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
✔ Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
✔ історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
✔ місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
✔ поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
✔ показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
✔ охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х-ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
✔ визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
✔ зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;
✔ розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).
Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства. Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура.
Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.
Знаю:
✔ дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
✔ території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.
Розумію:
✔ передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
✔ період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
✔ існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
✔ показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
✔ визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
✔ охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
✔ встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
✔ укласти історичний портрет руського князя.
Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово). Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Кочові народи степів України Х-ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).
Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)
Знаю:
✔ дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
✔ території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.
Розумію:
✔ особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
✔ передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
✔ поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
✔ особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько- українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
✔ показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239-1242 рр.;
✔ охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
✔ встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;
✔ укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.
Утворення Галицько-Волинської держави. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад. Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.
Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. кримське ханство
Знаю:
✔ час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
✔ територію русько-українських земель у складі різних держав.
Розумію:
✔ інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
✔ наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
✔ причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
✔ роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
✔ європейський характер культури русько- українського суспільства княжої доби;
✔ поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
✔ показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
✔ визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
✔ охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
✔ визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;
✔ укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV-XV ст.
Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства. Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV-XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.
8 Клас
Розділ 1. Українські землі у складі речі посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)
Знаю:
✔ дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
✔ адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
Розумію:
✔ наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
✔ роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
✔ вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
✔ історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
✔ поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
✔ показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
✔ обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;
✔ охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
✔ розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
✔ визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);
✔ розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.
Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування. Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький. Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили. Культурно- освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво- Могилянська) колегія. Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.
Розділ 2. Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Знаю:
✔ дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
✔ напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.
Розумію:
✔ передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
✔ затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
✔ місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
✔ причини козацьких воєн (повстань);
✔ поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
✔ показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
✔ охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
✔ описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
✔ визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років;
✔ обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.
Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна. Козацько- селянські повстання 20-30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».
Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
Знаю:
✔ хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
✔ дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
✔ устрій Війська Запорозького – української козацької держави.
Розумію:
✔ Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
✔ Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);
✔ особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
✔ поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».
Умію:
✔ розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
✔ показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
✔ розповісти про перебіг Національно- визвольної війни;
✔ зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
✔ визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько- шведсько-трансильванського союзу;
✔ охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
✔ проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;
✔ обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.
Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько- кримський союз. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір. Події 1650-1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва під Батогом. Молдавські походи. Облога Жванця. Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько- московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654-1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько- трансильванський союз.
Розділ 4. Козацька україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.
Знаю:
✔ дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;
✔ етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.
Розумію:
✔ Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
✔ поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
✔ простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;
✔ охарактеризувати адміністративно- територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
✔ проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
✔ визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;
✔ обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;
✔ розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.
Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я. Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир». Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко. Гетьманщина в часи Івана Мазепи. Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні. Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.
Розділ 5. Українські землі в 20-90-х роках ХVІІІ ст.
Знаю:
✔ хронологічні межі існування Нової Січі;
✔ період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
✔ дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.
Розумію:
✔ причини втрати українцями державності;
✔ внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
✔ поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».
Умію:
✔ розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
✔ показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
✔ охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
✔ встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;
✔ обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;
✔ визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.
Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок. Данило Апостол. Нова Січ. Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України. Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків. Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.
9 Клас
Розділ 1. Українські землі у складі російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське/Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
✔ хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)
Розумію:
✔ вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
✔ роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
✔ програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
✔ роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
✔ розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
✔ поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».
Умію:
✔ показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
✔ охарактеризувати політичний і соціально- економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
✔ пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.
Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі. Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси. Початок українського національного відродження. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород- Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху. Кирило-Мефодіївське братство. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830-1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи.
Розділ 2. Українські землі у складі австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
✔ період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).
Розумію:
✔ причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
✔ ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
✔ історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»; поняття «будителі», «Весна народів».
Умію:
✔ показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
✔ охарактеризувати політичний і соціально- економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
✔ визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848-1849 рр., роль греко- католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.
Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести. Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Європейська революція 1848-1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності.
Розділ 3. повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Розумію:
✔ суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
✔ причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
✔ значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
✔ пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
✔ поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».
Умію:
✔ охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
✔ визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
✔ пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
✔ узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
✔ розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.
Повсякденне життя. Становище жінки. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства. Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.
Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса-Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.
Розумію:
✔ особливості проведення «великих реформ» 1860-1870-х років в Україні;
✔ причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
✔ роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
✔ вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
✔ поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».
Умію:
✔ охарактеризувати особливості соціально- економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х років;
✔ визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
✔ пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
✔ охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.
Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. Ліквідація кріпацтва та реформи 1860-1870-х років. Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців. Громадівський рух 1860-1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців. Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.
Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.
Знаю:
✔ дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.
Розумію:
✔ особливості політичного, соціально- економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро- Угорської монархії;
✔ поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».
Умію:
✔ показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково- культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
✔ охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
✔ пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
✔ визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
✔ обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.
Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція. Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно- демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.
Розділ 6. Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації
Знаю:
✔ дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905-1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.
Розумію:
✔ тенденції й протиріччя соціально- економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
✔ вплив російської революції 1905-1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
✔ значення австрійського конституційно- парламентського устрою для розвитку українського руху;
✔ поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».
Умію:
✔ показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
✔ охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905-1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
✔ пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907-1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
✔ визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.
Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух. Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907-1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».
Розділ 7. Повсякденне життя та культура україни в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
Знаю:
✔ дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.
Розумію:
✔ суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
✔ розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
✔ роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
✔ позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
✔ роль церкви в суспільному житті українців;
✔ причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
✔ особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
✔ поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».
Умію:
✔ показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
✔ охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
✔ розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;
✔ обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.
Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові. Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені. Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі. Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів.
Рекомендована література

1. «Історія України» підручник для 7 класу ЗНЗ. Власов В.С. ТОВ «Видавництво «Генеза»

2. «Історія України» підручник для 7 класу ЗНЗ. Смолій В.А., Степанков В.С. ТОВ «Видавництво «Генеза»

3. «Історія України» підручник для 7 класу ЗНЗ. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Ранок

4. «Історія України» підручник для 7 класу ЗНЗ. Гісем О.В. Навчальна книга – Богдан

5. «Історія України» підручник для 7 класу ЗНЗ. Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І. ТОВ «Видавничий дім «Освіта»

6. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Швидько Г.К., Чорнобай П.О. ТОВ «Видавництво «Генеза»

7. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Струкевич О.К. ТОВ «Видавництво «Грамота»

8. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Власов В.С. ТОВ «Видавництво «Генеза»

9. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Сорочинська Н.М., Гісем О.О. Навчальна книга – Богдан

10. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І. ТОВ «Фоліо»

11. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Бурнейко І.О., Наумчук О.В., Крижановська М.Є., Штанько О.Ф. ТОВ «Видавництво «Астон»

12. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Гісем О.В., Мартинюк О.О. ТОВ «Видавництво «Ранок»

13. «Історія України для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії» підручник для 8 класу ЗНЗ. Гісем О. В., Мартинюк О. О. ТОВ «Видавництво «Ранок»

14. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Швидько Г.К., Чорнобай П.О. ТОВ «Видавництво «Генеза»

15. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Струкевич О.К. ТОВ «Видавництво «Грамота»

16. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Власов В.С. ТОВ «Видавництво «Генеза»

17. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Сорочинська Н.М., Гісем О.О. Навчальна книга – Богдан

18. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І. ТОВ «Фоліо»

19. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Бурнейко І.О., Наумчук О.В., Крижановська М.Є., Штанько О.Ф. ТОВ «Видавництво «Астон»

20. «Історія України» підручник для 8 класу ЗНЗ. Гісем О.В., Мартинюк О.О. ТОВ «Видавництво «Ранок»

21. «Історія України для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням історії» підручник для 8 класу ЗНЗ. Гісем О. В., Мартинюк О. О. ТОВ «Видавництво «Ранок»

© 2017-2019 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника – КЗ «ХВКМ»
Cайт використовує cookie-файли. Ніяка особиста інформація не збирається
© 2017-2019 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника – КЗ «ХВКМ»
Cайт використовує cookie-файли. Ніяка особиста інформація не збирається
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника – КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
Cайт використовує cookie-файли. Ніяка особиста інформація не збирається
© 2017-2019 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника
Cайт використовує cookie-файли. Ніяка особиста інформація не збирається
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2017-2019 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
Назад до змісту