Положення про організацію освітнього процесу - Офіційний сайт комунального закладу «Харківський вищий коледж мистецтв»

АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ

Х А Р К І В С Ь К И Й
В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В
Х А Р К І В С Ь К И Й
В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В

електронна адреса: kvkm67@gmail.com

+380-57-733-30-45 | +380-57-733-01-55

+38-057-733-30-45 +38-057-733-01-55

61010, Україна, місто Харків, вулиця Українська, 8/10

+38-057-733-30-45 +38-057-733-01-55

Х А Р К І В С Ь К И Й В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В

+38-057-733-30-45 +38-057-733-01-55

61010, Україна, місто Харків, вулиця Українська, 8/10

Х А Р К І В С Ь К И Й В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В

+38-057-733-30-45 +38-057-733-01-55

61010, Україна, місто Харків, вулиця Українська, 8/10

Х А Р К І В С Ь К И Й В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

Х А Р К І В С Ь К И Й В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В
В И Щ И Й К О Л Е Д Ж М И С Т Е Ц Т В

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

+380-57-733-30-45 | +380-57-733-01-55

«Х В К М»

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

+380-57-733-30-45 | +380-57-733-01-55

м. Харків, вул. Українська, 8/10

8 листопада 2017 року Харківський вищий коледж мистецтв відзначає 50 років з дня заснування

8 листопада 2017 року ХВКМ відзначає 50 років з дня заснування

Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
24 травня 2018 року студенти других курсів коледжу беруть участь у ЗНО з Української мови і літератури
Перейти к контенту

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

1. Загальні положення

1.1. Навчальний процес в КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв» (далі коледж) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо – кваліфікаційному рівні відповідно до галузевих стандартів освіти (ГСВО). Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій. Мова навчання – українська. Освітній процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

1.2. Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки (ОПП), структурно – логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності. Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю. Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним (галузевим) стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається коледжем.


2. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

2.1. Організація освітнього процесу в коледжі базується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» державних (галузевих) стандартах вищої освіти, Статуті коледжу, інших актах чинного законодавства України з питань освіти. Державний (галузевий) стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо – кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст». Складові галузевого стандарту освіти: освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ); освітньо-професійна програма (ОПП); засоби діагностики якості освіти (ЗД).

2.2. Організація освітнього процесу здійснюється цикловими комісіями (ЦК) та іншими структурними підрозділами коледжу. Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу з конкретної спеціальності (спеціалізації), є навчальний план. Навчальний план – це нормативний документ коледжу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю (засоби діагностики якості освіти – ЗД). Навчальний план складається на початок кождого навчального року для навчальних груп нового набору, схвалюється педагогічною радою і затверджується директором коледжу. Він діє протягом всього періоду навчання студентів набору відповідного року. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним (галузевим) стандартом освіти. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються коледжем. Вони вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального  закладу, регіональних потреб тощо. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного (галузевого) стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни є нормативним документом коледжу і розробляється ЦК коледжу.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни за навчальним планом, складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом коледжу. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю тощо. Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни: тематичний  план; засоби діагностики для проведення поточного та підсумкового контролю; перелік навчально-методичної літератури тощо.

2.4. Навчання студента може здійснюватися за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента складається за його заявою на підставі навчального плану спеціальності (спеціалізації) і включає всі нормативні та вибіркові навчальні дисципліни семестру, з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на семестр і затверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України і цим Положенням. Вибіркові навчальні дисципліни, включені до індивідуального навчального плану студента, є обов’язковими для вивчення.

2.5. Коледж надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах,  визначених правилами внутрішнього розпорядку.

2.6. За відповідність рівня надання освітніх послуг відповідно до вимог державних (галузевих) стандартів освіти відповідають керівники структурних навчальних підрозділів та викладачі коледжу. За якість набутих компетентностей, знань, вмінь та навчок відповідно до навчальних планів спеціальності (спеціалізації) та опанування вимог навчальних програм дисциплін відповідає студент.


3. Форми організації навчання

3.1. Освітній процес в коледжі здійснюється за денною і заочною формами навчаня.

3.2. Основні види навчальних занять в коледжі: теоретичне заняття; лабораторне, практичне, індивідуальне заняття; консультація. Інші види навчальних занять визначаються  викладачами.

3.3. Теоретичне заняття.

3.3.1. Теоретичні заняття – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, вони є елементом курсу лекцій, які охоплюють основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу теоретичних занять визначається робочою навчальною програмою. Теоретичні заняття проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях (кабінетах) для однієї або об’єднаних академічних груп студентів. Викладач зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

3.4. Лабораторне заняття.

3.4.1. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, музичними інструментами тощо. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов освітнього процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища наприклад, у школі, театрі, клубі, бібліотеці тощо. Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту звиконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.

3.5. Практичне заняття.

3.5.1. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує компетенції, вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою, музичними інструментами тощо. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті тощо.

3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

3.6. Індивідуальне заняття.

3.6.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться зі студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Перелік дисциплін та обсяг часу, відведеного на індивілуальні заняття, визначається навчальними планами. Індивідуальні заняття проводяться за окремим розкладом, який затверджується заступником директора з навчально-методичної роботи. Види індивідуальних навчальних занять, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються робочими навчальними програмами конкретної дисципліни навчального плану.

3.7. Консультація.

3.7.1. Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

3.7.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для академічної групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом та відповідними чинниками МОНу України.

3.8. Індивідуальні завдання.

3.8.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахунки, графічні, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені робочими навчальними програмами. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

3.8.2. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових робіт і їх виконання визначається цикловими комісіями коледжу.

3.9. Самостійна робота студента.

3.9.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять за розкладом.

3.9.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується чинним законодавством України, галузевими стандартами, навчальними  планами і становить до 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни для денної форми навчання, та до 85% навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни для студентів заочної форми навчання.

3.9.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача тощо.

3.9.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

3.9.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці коледжу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних та технічних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

3.9.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку викладача, або лаборанта.

3.9.7 Матеріал навчальної дисципліни, передбачений навчальним планом та навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на поточний і підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовується при проведенні навчальних занять.

3.10. Практична підготовка студентів.

3.10.1. Практична підготовка студентів коледжу є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних компетенцій, навичок та вмінь. Практична підготовка студентів здійснюється на сучасних підприємствах, установах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури і державного управління тощо.

3.10.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача коледжу та спеціаліста бази практики. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом та графіком освітнього процесу. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України.

3.11. Засоби діагностики (контрольні заходи).

3.11.1. Контрольні заходи включають поточний  та  підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення усіх видів занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань, вмінь та навичок визначаються відповідними цикловими комісіями (ЦК). Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. В коледжі застосовується кредитно-модульна система оцінки знань, вмінь та навичок студента. Вона регламентується окремим положенням.

3.11.2. Семестровий контроль.

3.11.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену або диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою і в терміни, встановлені навчальним планом та графіком освітнього процесу. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни, повне вивчення якої закінчується у поточному семестрі і з якої не передбачені семестрові екзамени. Семестровий  диференційований залік проводиться на підставі оцінок семестрового модульного контролю і не передбачає обов’язкову присутність студента. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальною програмою на семестр з цієї навчальної дисципліни.

3.11.2.2. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій (лабораторно-екзаменаційних сесій заочної форми навчання), передбачених навчальним планом. Коледж може встановлювати студентам як денної, так і заочної форми навчання індивідуальні терміни складання дифзаліків та екзаменів. При використанні кредитно - модульного контролю екзамени можуть не проводитись. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за тиждень до початку екзаменаційної сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються ЦК.

3.11.2.3. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирьохбальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і вносяться в екзаменаційну (залікову) відомість, залікову книжку, навчальну картку студента. Студенти денної та заочної форми навчання, які одержали під час сесії три і більше незадовільних оцінок, або неатестацій – відраховуються з коледжу. Студентам денної та заочної форми навчання, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок або неатестацій, дозволяється ліквідувати академічні заборгованості до початку наступного семестру, але не пізніше 5-ти днів від його початку. Повторне складання екзаменів (дифзаліків) допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється розпорядженням завідувача відділення. Студенти, які не з’явились на екзамени (заліки) за розкладом без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

3.11.3. Державна атестація студента.

3.11.3.1. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі – державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Державна комісія створюється на підставі діючого положення як єдина для денної та заочної форми навчання з кожної спеціальності. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює директор коледжу своїм наказом.

3.11.3.2. До складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану та навчальних програм. Завідувачем відділення до державних комісій подаються списки студентів, допущених до складання державних екзаменів, підсумкові відомості про виконання  студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з усіх дисциплін, курсових робіт та практик навчальних планів.

Примітка. При наявності декількох семестрових або екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в підсумкову відомість про виконання студентом навчального плану заноситься середньо зважена оцінка з округленням до її цілого значення за чотирьохбальною шкалою. На останньому курсі теоретичного навчання студенти, притенденти на отриманння диплому з відзнакою, мають право поліпшити підсумкову оцінку, отриману за результатами підсумкового контролю на попередніх семестрах, з двох дисциплін навчального плану («4» на «5»).

3.11.3.3. Результати складання державних екзаменів визначаються за чотирьохбальною шкалою оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно» і оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії. Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як із 75 відсотків усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін – оцінки «добре», склав державні екзамени з оцінками «відмінно», а також виявив себе в науковій та творчій роботі, що підтверджується рекомендацією циклової комісії, видається документ про освіту диплом з відзнакою. Студент, який при складанні державного екзамену отримав незадовільну оцінку, відраховується з коледжа і йому видається академічна довідка. Студент, який не склав державного екзамену, або отримав незадовільну оцінку, допускається до повторного складання державних екзаменів протягом трьох років після закінчення коледжа.

Примітка. Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, якіі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв у рік закінчення студентом теоретичного курсу навчання. Студентам, які не складали державні екзамени з поважних причин, що документально підтверджено, директором коледжу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів, але не більше, ніж на один рік.

3.11.3.4. Після закінчення роботи державної комісії голова ДЕК складає звіт і подає його директору коледжу. Звіт голови державної екзаменаційної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради, та засіданнях випускових ЦК.


4. Навчальний час студента

4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (далі – пара). Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю як правило не більше 10 академічних годин. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 36 академічних годин. Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом та графіком освітнього процесу. Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними наказами. На підставі статей 215-220 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону України «Про відпустки» тривалість лабораторно-екзаменаційних сесій студентів 1-2 курсів заочної форми навчання складає 30 днів із розрахунку 8 академічних годин в день (240 годин на один курс). Для студентів випускних курсів заочної форми навчання тривалість лабораторно-екзаменаційних сесій складає 40 днів на один курс із розрахунку 8 академічних годин в день 320 годин на випускний курс). Таким чином навчальний час студента заочної форми навчання під час лабораторно-екзаменаційних сесій складає до 15 відсотків від загального обсягу кредито-годин, визначених навчальними планами для вивчення конкретних дисциплін підготовки молодшого спеціаліста. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу як за денною, так і за заочною формами навчання. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується директором в порядку і в терміни, встановлені чинним законодавством України. Навчальні заняття в коледжі проводяться як правило парами, з перервами між ними і в середені пар за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

4.3. Відвідування усіх видів навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для студентів. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.


5. Робочий час викладача

5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані викладача. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин. Робочий тиждень викладача складає 6 робочих днів (понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота).

5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача і заноситься до тарифікаційної відомості педагогічного навантаження на поточний навчальний рік. Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються ЦК.

5.3. Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний робочий план.

5.4. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних або індивідуальних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому коледжем, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання. Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу та розкладу занять. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.


6. Форми навчання

6.1.Навчання в коледжі здійснюється за такими формами: денна; заочна.

6.2. Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація освітнього процесу на денній формі навчання здійснюється коледжем згідно з державними (галузевими) стандартами освіти і даним Положенням.

6.3. Заочна форма навчання є форма здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва. Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється згідно з державними (галузевими) стандартами освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством України пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.


7. Організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу

7.1. Організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу включає: державні  (галузеві) стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми (робочі навчальні програми) з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до усіх видів занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до усіх видів занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт; засоби діагностики якості навчання тощо.


Заступник директора
з навчально-методичної роботи
С.М.Литвин

Затверджено наказом директора
КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
від «07» липня 2016 року №71
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника – КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2018 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали даного сайту тільки з дозволу власника – КЗ «ХВКМ»
© КЗ «ХВКМ» 2017 Copyright All rights reserved
© КЗ «ХВКМ» 2017 Copyright All rights reserved
Назад к содержимому