Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55

електронна скринька: kvkm67@gmail.com

Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10

Викладачам коледжу! Запрошуємо Вас прийняти участь у педагогічному тренінгу. Детальніше у розділі «Викладачу»

61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10
електронна скринька: kvkm67@gmail.com
+380 (57) 733-30-45 | +380 (57) 733-01-55
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
61010, Україна, м. Харків, вул. Українська, 8/10
kvkm67@gmail.com
АРКІВСЬКИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ
+380 (57) 733-30-45
З новим роком

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв

Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв


Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв


Дякуємо, що завітали до офіційного сайту Харківського вищого коледжу мистецтв


+380 (57) 733-01-55
Перейти к контенту

ВСТУПНА КАМПАНІЯ – 2020

Програма вступних випробувань
з предмета «Українська мова та література»
для вступників за освітньо-професійним ступенем
«фаховий молодший бакалавр»
на основі повної загальної середньої освіти

Галузь знань: 02 «Культура і мистецтво»
Спеціальність: 024 «ХОРЕОГРАФІЯ», Спеціалізації: «НАРОДНА ХОРЕОГРАФІЯ», «КЛАСИЧНА ТА СУЧАСНА ХОРЕОГРАФІЯ»
Спеціальність: 025 «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»
Спеціалізації: «Народне інструментальне мистецтво», «Естрадне та джазове інструментальне мистецтво», «Народне пісенне мистецтво та хорове диригування»
Спеціальність: 026 «СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО»
Спеціалізація: «Видовищно-театралізовані заходи»
Спеціальність: 029 «ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму вступного випробування з української мови та літератури розроблено для осіб, які вступають на основі повної загальної середньої освіти на здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» і яким надане право на таку форму випробувань згідно з Умовами прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2020 році та Правилами прийому до КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв» у 2020 році.

Програму вступного випробування з української мови та літератури укладено на основі чинної програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, затвердженої наказом МОН України від 26.06.2018 №696, враховуючи мету, завдання, зміст навчання української мови і літератури в школі, закладених в Державному стандарті повної загальної середньої освіти та чинних програмах з української мови та української літератури для повної загальної середньої освіти.

Форма проведення вступного випробування – виконання тестових завдань. Екзаменаційна робота містить 67 тестових завдань, складається з двох частин.

1. Частина 1 «Українська мова» містить 42 завдання різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити в бланку відповідей.

2. Частина 2 «Українська література» містить 25 завдань різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити в бланку відповідей.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 100. На виконання екзаменаційної роботи відведено 120 хвилин.

ТИПИ ЗАВДАНЬ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА СХЕМИ НАРАХУВАННЯ БАЛІВ ЗА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
Форма/опис завдання
Схема нарахування балів
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1-36, 43-62). Завдання має основу та чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважають виконаним, якщо вступник вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей.
0 або 1 бал:
- 1 бал, якщо вказано правильну відповідь;
- 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№37-42, 63-67). Завдання має основу та два стовпчики інформації, позначені цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважають виконаним, якщо вступник зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей.
0, 1, 2, 3 або 4 бали:
- 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»);
- 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці;
- 0 балів – за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари») або відповіді на завдання не надано.

Під час визначення результату вступного випробування з української мови і літератури за шкалою 100-200 балів ураховують тестовий бал, отриманий вступником за виконання всіх завдань роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схеми нарахування балів, поданих у таблиці1. До участі в конкурсному відборі допускаються вступники, які за результатами вступного випробування з української мови та літератури набрали від 25 до 100 тестових балів.


ТИПИ ЗАВДАНЬ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА СХЕМИ НАРАХУВАННЯ БАЛІВ ЗА ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
Тестовий бал
Оцінка за 100-200 бальною шкалою
Тестовий бал
Оцінка за 100-200 бальною шкалою
Тестовий бал
Оцінка за 100-200 бальною шкалою
Тестовий бал
Оцінка за 100-200 бальною шкалою
1101261265115176176
2102271275215277177
3103281285315378178
4104291295415479179
5105301305515580180
6106311315615681181
7107321325715782182
8108331335815883183
9109341345915984184
10110351356016085185
11111361366116186186
12112371376216287187
13113381386316388188
14114391396416489189
15115401406516590190
16116411416616691191
17117421426716792192
18118431436816893193
19119441446916994194
20120451457017095195
21121461467117196196
22122471477217297197
23123481487317398198
24124491497417499199
25125
прохідний
бал
5015075175100200
УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОГРАМА ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Назва розділу
Зміст мовного матеріалу
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки вступників
1. Фонетика.
Графіка.
Орфоепія.
Орфографія.
Алфавіт. Наголос. Співвідношення звуків і букв. Основні випадки уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Основні випадки чергування у-в, і-й. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів. Сполучення йо, ьо. Правила вживання знака м’якшення. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання найпоширеніших складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н і нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.Вступник повинен (повинна) уміти: розташовувати слова за алфавітом; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм; визначати звукове значення букв у словах; розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й; розпізнавати вивчені орфограми; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.
2. Лексикологія.
Фразеологія.
Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про фразеологізми.Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні; знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів за значенням (омоніми, синоніми, антоніми, пароніми); пояснювати значення фразеологізмів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні.
3. Будова слова.
Словотвір.
Будова слова. Спільнокореневі слова й форми того самого слова.Визначати значущі частини й закінчення слова; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні.
4. Морфологія
4.1. Іменник.
Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Число іменників. Відмінювання іменників. Незмінювані іменники в українській мові. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Кличний відмінок іменників (на прикладі етикетних формул звертань пане полковнику, сестро Олено, друже Сергію, Інно Вікторівно і под.).Розпізнавати іменники; визначати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями.
4.2. Прикметник.
Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням (якісні, відносні, присвійні). Відмінювання прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їхнього творення. Зміни приголосних під час творення ступенів порівняння прикметників.Розпізнавати й відмінювати прикметники; визначати розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових.
4.3. Числівник.
Числівник як частина мови: зна-чення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Типи відмінювання кількісних числівників. Порядкові числівники, особливості їхнього відмінювання. Особливості пра-вопису числівників. Узгодження числівників з іменниками. Уживання числівників для позначення часу й дат.Розпізнавати й відмінювати числівники; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; правильно використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками; правильно утворювати форми числівників для позначення часу й дат.
4.4. Займенник.
Займенник як частина мови: зна-чення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання займенників. Правопис неозначених і заперечних займенників.Розпізнавати й відмінювати займенники; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно використовувати їх у мовленні; правильно писати неозначені й заперечні займенники.
4.5. Дієслово.
 
Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид дієслова (доконаний та недоконаний). Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособове дієслово. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Особові закінчення дієслів І та II дієвідміни. Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособове дієслово; визначати види, часи й способи дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових; правильно писати особові закінчення дієслів.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники, дієприкметникові звороти та безособові форми на -но, -то в мовленні.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот.Розпізнавати дієприслівники, визначати їхні морфологічні ознаки, синтаксичну роль; відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових; правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.
4.6. Прислівник.
Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних під час творення прислівників вищого та найвищого ступенів порівняння. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і діє-прикметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.Розпізнавати прислівники, визначати їхню синтаксичну роль, ступені порівняння прислівників; відрізняти правильні форми ступенів порівняння прислівників від помилкових; правильно писати прислівники й сполучення прислівникового типу; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні.
4.7. Службові частини мови.
Прийменник як службова частина мови. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників.Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки; правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні.
Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за зна-ченням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні. Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) і за будовою (прості, складні, складені). Правопис сполучників. Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови.Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; відрізняти сполучники від інших співзвучних частин мови; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.
Частка як службова частина мови. Правопис часток.Розпізнавати частки; правильно писати частки.
4.8. Вигук.
Вигук як частина мови. Правопис вигуків.Розпізнавати вигуки й правильно їх писати.
5. Синтаксис.
5.1. Словосполучення.
Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення.Розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення.
5.2. Речення.
Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень за метою висловлювання(розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення).Розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, складом граматичної основи, за наявністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за наявністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, звертань, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення).
5.2.1. Просте двоскладне речення.
Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком. Тире між підметом і присудком.Визначати структуру простого двоскладного речення, особливості зв’язку між підметом і присудком; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення; правильно вживати тире між підметом і присудком.
5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні.
Означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Обставина. Порівняльний зворот.Розпізнавати види другорядних членів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.
5.2.3. Односкладні речення.
Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні).Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні.
5.2.4. Просте ускладнене речення.
Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Речення зі вставними словами, словосполученнями й реченнями, їхнє значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки – непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні.Розпізнавати просте речення з однорідними членами; звертаннями; вставними словами, словосполученнями й реченнями; відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
5.2.5. Складне речення.
Типи складних речень за спо-собом зв’язку їхніх частин: спо-лучникові й безсполучникові. Сурядний та підрядний зв’язок між частинами складного речення.Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями; добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті.
5.2.5.1. Складносурядне речення.
Складносурядне речення, його будова. Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні. Розділові знаки в складносурядному реченні.Розпізнавати складносурядні речення; комунікативно доцільно використовувати їхні виражальні можливості в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні.
5.2.5.2. Складнопідрядне речення.
Складнопідрядне речення, його будова. Головна й підрядна частини. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні. Основні види підрядних частин: означальні, з’ясувальні, об¬ставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них.Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними; визначати основні види підрядних частин, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування; правильно розставляти розділові знаки в складнопідрядному реченні.
5.2.5.3. Безсполучникове складне речення.
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченці.
Розпізнавати безсполучникові складні речення; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
5.2.5.4. Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.
Складне речення з різними ви-дами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому.
Розпізнавати складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.
5.3. Способи відтворення чужого мовлення.
Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог. Розділові знаки в конструкціях з прямою мовою, цитатою та діалогом.
Замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях з прямою мовою, цитатою та діалогом.
6. Стилістика.
Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їхні основні ознаки, функції.
Розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування.
7. Розвиток мовлення.
Види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення. Тема й основна думка висловлення. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв’язку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів.
Уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне; критично оцінювати прочитане; аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів; будувати письмове висловлення, логічно ви-кладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу мовлення; досягати визначеної комунікативної мети; формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини; правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти; знаходити й виправляти помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлень, використовуючи засвоєні знання.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПРОГРАМА ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Назва розділу
Зміст літературного матеріалу
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки вступника
1. Усна народна творчість.
Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень. Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки». Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль». Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Ой летіла стріла».
Вступник (вступниця) повинен (повинна) уміти:
- розрізняти види й жанри усної народної творчості: різновиди календарно-обрядових пісень (щедрівки, колядки, веснянки, русальні, купальські та жниварські пісні); суспільно-побутові, історичні й родинно-побутові пісні; думи, балади;
- визначати провідні мотиви творів усної народної творчості, їхні художні особливості;
- розрізняти літературні роди, види й жанри;
- співвідносити літературний твір з відповідним літературним напрямом, стилем, течією;
- визначати тему, ідею, проблематику літературних творів;
- характеризувати літературних героїв, коментувати їхні вчинки;
- визначати художні образи та їхню роль у літературному творі;
- упізнавати літературних героїв за їхніми цитатними характеристиками й репліками;
- орієнтуватися в сюжетах літературних творів;
- визначати сюжетні й позасюжетні елементи літературних творів, їхні композиційні особливості;
- визначати провідні мотиви ліричних творів;
- аналізувати мову літературного твору;
- знаходити художні засоби й визначати їхню роль у літературних творах;
- співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою та автором;
- співвідносити письменників з фрагментами їхніх творів, а також з висловами митців і літературних критиків про них та їхні твори;
- знати псевдоніми й справжні імена письменників, належність їх до літературних епох, шкіл, угруповань;
- визначати місце та роль письменника в літературному процесі;
- пояснювати поняття «розстріляне відродження», «київські неокласики», «празька школа поетів», «шістдесятництво», «дисидентство»;
- орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
Вступник повинен (повинна) уміти:
- розташовувати слова за алфавітом; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм;
- визначати звукове значення букв у словах; розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й; розпізнавати вивчені орфограми;
- правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.
2. Давня українську література.
«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги), «Слово про похід Ігорів», Григорій Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права...», «Бджола та Шершень».
3. Література кінця ХVІІІ – початку ХХ століття.
Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка». Тарас Шевченко «Катерина», «Кавказ», «Сон («У всякого своя доля...»)», «І мертвим, і живим, і ненарожденним...», «Заповіт». Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1,4 частини). Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Іван Франко «Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні?..», «Мойсей».
4. Твори українських письменників-емігрантів.
Іван Багряний «Тигролови». Євген Маланюк «Уривок з поеми»
5. Сучасний літературний процес (кінець ХХ – початок ХХІ століття).
Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ
1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
2. Бурячок А.А. Орфографічний словник / А.А. Бурячок. – Тернопіль, 2000.
3. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002.
4. Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К.: Либідь, 1995.
5. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навч. посіб.–3-тє вид., стер. / Г.О. Козачук. –Київ, Вища школа, 2007.
6. Українська література. Рівень стандарту: підруч. для 10 класу закладів загальної середньої освіти. / А.М.Фасоля, Т.О. Яценко, В.В.Уліщенко, Г.Л.Бійчук, В.М.Тименко. – Київ: Педагогічна думка, 2018.
7. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закладів загальної середньої освіти / Олександр Авраменко, Василь Пахаренко. – Київ: Грамота, 2018.
8. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 11 класу закладів загальної середньої освіти / О.В.Слоньовська, Н.В.Мафтин, Н.М.Вівчарик. – Київ:Літера ЛТД, 2019
9. Українська література. Рівень стандарту: підруч. для 11 класу закладів загальної середньої освіти. /Л.Т.Коваленко, Н.І.Бернадська. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2019.
10. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі: І ч. / Олександр Авраменко, Марія Блажко. – Київ: Грамота, 2019 – 496с.
11. Українська мова та література: Збірник завдань у тестовій формі: ІІ ч. / Олександр Авраменко. – Київ: Грамота, 2019 – 144с.
12. Українська мова 5 кл.: підруч. для  закладів загальної середньої освіти /О. П. Глазова. – Київ; Видавничий дім «Освіта», 2018. – 240с.
13. Українська мова: підручник для 6 кл. загальноосвітніх навчальних закладів /О. Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с.
14. Українська мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – Київ; «Генеза», 2014. – 256с.
15. Українська мова: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – Київ; «Генеза», 2016. – 256с.
16. Українська мова: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова. – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2016. – 272 с.
17. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – Київ; «Генеза», 2016. – 224с.
18. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова. – Харків: ФОЛІО, 2016. – 288 с.
19. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.В. Заболотний, О.В. Заболотний. — Київ;  «Генеза», 2017. – 272с.
20. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В. – Київ; Педагогічна думка, 2017. – 308с.
21. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко. – Київ: Грамота, 2017. – 160с.
22. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закладів загальної середньої освіти. /Олександр Авраменко. – Київ: Грамота, 2018.
23. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – Київ: Генеза, 2018.
24. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 11 класу закладів загальної середньої освіти. /Олександр Авраменко. – Київ: Грамота, 2019.
25. Українська мова (рівень стандарту): підруч. для 11 класу закладів загальної середньої освіти / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – Київ: Генеза, 2019.
26. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – 2019.
© 2020 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника – КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
Cайт використовує cookie-файли. Ніяка особиста інформація не збирається
© 2020 Комунальний заклад «Харківський вищий коледж мистецтв»
Використання та/або посилання на матеріали сайту тільки з дозволу власника – КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
Cайт використовує cookie-файли. Ніяка особиста інформація не збирається
© 2020 КЗ «Харківський вищий коледж мистецтв»
© 2020 КЗ «ХВКМ»
Назад к содержимому