ВИКЛАДАЧУ

4.1 Освітній процес у Коледжі здійснюється за такими формами: навчальні заняття, включаючи індивідуальне навчальне заняття; самостійна робота, включаючи виконання індивідуальних завдань; практична підготовка; контрольні заходи, включаючи атестацію здобувачів фахової передвищої освіти.

4.2 Основними видами навчальних занять у Коледжі є: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.

4.3 Навчальне заняття – форма організації освітнього процесу, яка передбачає навчальну діяльність здобувачів освіти під керівництвом, за участю або в присутності викладача. Тривалість навчального заняття становить одну академічну годину. Два навчальних заняття можуть проводитись без перерви поспіль (пара).

4.4 Індивідуальне заняття – вид навчального заняття, що проводиться викладачем з одним (кількома) здобувачем(ами) освіти з метою підвищення рівня їх фахової підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Проведення індивідуальних занять – 1 година на одне навчальне заняття за одну академічну годину у випадку реалізації освітніх програм з окремих спеціальностей галузей знань «02 Культура і мистецтво», підготовка за якими передбачає проведення індивідуальних занять.

4.5 Лекція – вид навчального заняття, що полягає у викладі теоретичного матеріалу окремої теми (тем) певної навчальної дисципліни для потоку (декількох академічних груп). В окремих випадках лекція може проводитися для однієї академічної групи. Лекції проводиться в аудиторіях (навчальних кабінетах) Коледжу. Проведення лекцій (уроків за освітніми програмами здобуття повної загальної середньої освіти), інших аудиторних занять, крім лабораторних, семінарських, практичних та індивідуальних – 1 година за одну академічну годину.

4.6 Лабораторне заняття – вид навчального заняття під керівництвом викладача, що полягає у проведенні здобувачем освіти особисто експериментів (дослідів) з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуття практичних навичок у роботі з лабораторним устаткуванням, обладнанням, методикою проведення досліджень. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях Коледжу з однією академічною групою (підгрупою). Проведення лабораторних занять – 1 година на одну академічну групу за одну академічну годину або на кожну підгрупу академічної групи. Допускається поділ академічної групи на дві підгрупи з чисельністю не менше 5-6 осіб у разі, якщо чисельність здобувачів освіти при проведенні лабораторних занять з окремих навчальних дисциплін регламентується з огляду на особливості вивчення таких дисциплін або необхідності дотримання вимог нормативно-правових актів щодо безпечних і нешкідливих умов навчання.

4.7 Практичне заняття – вид навчального заняття під керівництвом викладача, що полягає у виконанні здобувачем освіти індивідуального завдання з метою практичного застосування окремих теоретичних положень навчальної дисципліни. Практичні заняття проводяться в аудиторіях (навчальних кабінетах) або навчальних лабораторіях Коледжу, оснащених необхідними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо з однією академічною групою (підгрупою). Проведення практичних занять – 1 година на одну академічну групу за одну академічну годину або на кожну підгрупу академічної групи. Допускається поділ академічної групи на дві підгрупи з чисельністю не менше 5-6 осіб у разі, якщо чисельність здобувачів освіти при проведенні практичних занять з окремих навчальних дисциплін регламентується з огляду на особливості вивчення таких дисциплін або необхідності дотримання вимог нормативно-правових актів щодо безпечних і нешкідливих умов навчання.

4.8 Семінарське заняття – вид навчального заняття під керівництвом викладача, що полягає у обговоренні попередньо визначених тем, до яких здобувачі освіти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів, доповідей тощо). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях (навчальних кабінетах) Коледжу з однією академічною групою. Проведення семінарських занять – 1 година на одну академічну групу за одну академічну годину.

4.9 Консультація – вид навчального заняття, що полягає у наданні викладачем роз’яснень певних положень окремої навчальної дисципліни, допомоги у проведенні здобувачами освіти самостійної роботи або виконанні індивідуальних завдань. Консультації проводиться в аудиторіях (навчальних кабінетах, навчальних лабораторіях) Коледжу для здобувачів освіти однієї академічної групи або потоку. Проведення консультацій з навчальних дисциплін протягом навчального семестру (триместру) – від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення навчальної дисципліни на академічну групу: 2 відсотків для денної (очної) форми здобуття освіти; 6 відсотків для заочної, дистанційної форми здобуття освіти. Проведення консультацій перед випускними екзаменами курсів з підготовки до вступу до закладу фахової передвищої освіти, вступними іспитами, семестровими контрольними заходами, атестацією здобувачів – 2 години на одну групу слухачів (вступників) чисельністю до 30 осіб або академічну групу перед кожним випускним екзаменом, вступним іспитом, семестровим контрольним заходом, а також перед кожною атестацію з навчальної дисципліни, що входить до програми атестації. Проведення консультацій перед атестацією здобувачів фахової передвищої освіти у формі кваліфікаційного іспиту – 2 години на одну академічну групу.

4.10 Самостійна робота здобувача освіти – форма організації освітнього процесу, що передбачає засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу у вільний від навчальних занять час під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота може здійснюватися у формі виконання індивідуальних завдань.

4.11 Практична підготовка – форма організації освітнього процесу, що проводиться на базах практики (відповідного або іншого закладу фахової передвищої освіти, підприємствах, закладах, установах, організаціях) з урахуванням специфіки підготовки за певною спеціальністю (освітньо-професійною програмою, спеціалізацією) з метою набуття здобувачем освіти професійних навичок і вмінь під керівництвом працівника Коледжу та з залученням працівника підприємства, закладу, установи, організації з відповідним фахом. Керівництво навчальною практикою – 18 години на тиждень на одну академічну групу або на кожну підгрупу академічної групи. Допускається поділ академічної групи на дві підгрупи з чисельністю не менше 5-6 осіб у разі, якщо чисельність здобувачів освіти при проведенні навчальної практики з окремих навчальних дисциплін регламентується з огляду на особливості вивчення таких дисциплін. Керівництво виробничою технологічною, іншими видами практик, включаючи приймання звітів з практики – для безпосередніх керівників від закладу фахової передвищої освіти – 1 година на одного студента на один тиждень. Поняття «академічна година», «академічна група», «індивідуальне завдання», «потік» вживаються в розумінні Норм часу для планування та обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, затверджених наказом МОН від 18.06.2021 року №686, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.08.2021 року за №1092/36714: академічна година – мінімальна облікова одиниця навчального часу, що застосовується для планування та обліку навчальної роботи. Тривалість академічної години становить 45 астрономічних хвилин (тривалість двох поєднаних академічних годин (пари) може становити від 80 до 90 хвилин); академічна група – офіційно створений відповідно до наказу керівника закладу фахової передвищої освіти осередок, сформований із здобувачів фахової передвищої освіти певного року навчання та форми здобуття освіти в межах одного відділення, але не обов’язково за однією спеціальністю; потік – декілька академічних груп з однієї або кількох спеціальностей, об’єднаних з метою проведення окремих лекцій або інших навчальних занять; індивідуальне завдання – вид навчальної роботи, що полягає у самостійному виконанні здобувачем освіти завдань з окремих дисциплін у вигляді рефератів, розрахункових, графічних, курсових робіт, кваліфікаційних робіт, дипломних проєктів або робіт за консультуванням відповідного викладача. В окремих випадках для декількох здобувачів освіти може бути визначено одне індивідуальне завдання з певної тематики. Кількість осіб у академічній групі, сформованій зі здобувачів фахової передвищої освіти денної форми здобуття освіти, повинна складати: першого року навчання на основі базової (повної) загальної середньої освіти – не менше 15 і не більше 34 осіб; першого та інших років навчання на основі освітнього рівня кваліфікованого робітника – не менше 10; другого-четвертого років навчання на основі базової загальної середньої освіти, першого та інших років навчання на основі повної загальної середньої освіти, а також у змішаних академічних групах першого та інших років навчання, до яких зараховані здобувачі фахової передвищої освіти на основі базової та/або повної загальної середньої освіти, та/або освітнього рівня кваліфікованого робітника – не менше 15 осіб; кількість осіб в академічній групі, сформованій зі здобувачів фахової передвищої освіти денної форми здобуття освіти, які навчаються за освітньо-професійними програмами за спеціальностями «023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», «024 Хореографія», «025 Музичне мистецтво» галузі знань «02 Культура і мистецтво» може бути зменшена вдвічі у порівнянні з вищенаведеними або від кількості здобувачів освіти, прийнятих на навчання під час вступної кампанії за відповідною освітньо-професійною програмою.

4.12 Керівництво і приймання (захист) індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом: письмових робіт, крім курсових проєктів та курсових робіт ( у тому числі рефератів, перекладів тощо) – 0,25 годин на одну роботу. Одну роботу перевіряє один викладач; розрахункових, графічних та розрахунково-графічних робіт – 0,50 години на одну роботу. Одну роботу перевіряє і приймає один викладач; курсових робіт із фахових навчальних дисциплін – 3 години на керівництво однією курсовою роботою, 0,33 години кожному з членів комісії на проведення захисту. Кількість членів комісії – не більше трьох осіб; курсових проєктів із фахових навчальних дисциплін – 4 години на керівництво одним курсовим проєктом, 0,33 години кожному з членів комісії на проведення захисту. Кількість членів комісії – не більше трьох осіб.

4.13 Для оцінювання, діагностики результатів навчання здобувачів освіти проводяться контрольні заходи, які включають поточний контроль та підсумковий (семестровий контроль, атестація здобувачів) контроль. Перевірка контрольних (модульних) робіт, передбачених навчальним планом, що виконуються під час аудиторних занять – 0,25 години на одну роботу. Одну роботу перевіряє один викладач. Перевірка контрольних (модульних) робіт, передбачених навчальним планом, що виконуються під час самостійної роботи – 0,33 години на одну роботу. Одну роботу перевіряє один викладач. Проведення семестрового заліку – 2 години на одну академічну групу. Проведення залікового туристського навчально-тренувального походу, військових зборів, передбачених навчальним планом – 6 годин на одну академічну групу на кожного викладача, який бере участь у поході, військових зборах. Не більше двох викладачів (фізичної культури, допризовної підготовки) або один викладач (фізичної культури, допризовної підготовки) та керівник фізичного виховання, або не більше двох викладачів, які викладають профільні дисципліни. Проводиться один раз за весь час навчання здобувача фахової передвищої освіти за денною формою здобуття освіти. Проведення семестрових екзаменів: в усній формі – 0,33 години на одного здобувача фахової передвищої освіти; у письмовій формі – до 3 годин на одну академічну групу; 0,50 години на перевірку однієї роботи. Проведення атестації здобувачів фахової передвищої освіти у формі кваліфікаційного іспиту – 0,5 години на одного здобувача фахової передвищої освіти на кожного члена комісії. Не більше шести годин на день. Кількість членів комісії – не більше трьох осіб, включаючи голову комісії (в окремих випадках кількість членів комісії може бути збільшена до чотирьох-п'яти осіб за вмотивованим рішенням закладу фахової передвищої освіти). Проведення державної підсумкової атестації в закладі освіти за курс профільної середньої школи – 0,5 години на одного здобувача фахової передвищої освіти на кожного члена державної атестаційної комісії. Не більше шести годин на день. Кількість членів комісії – не більше трьох осіб, включаючи голову комісії (в окремих випадках кількість членів комісії може бути збільшена до чотирьох-п’яти осіб за вмотивованим рішенням закладу фахової передвищої освіти).

4.14 Внутрішній моніторинг якості фахової передвищої освіти, контроль за його дотриманням організовується та здійснюється колегіальним органом управління Коледжу відповідно до Положення про внутрішню систему оцінювання якості освіти (комісією Коледжу з моніторингу якості освіти).

4.14.1 Освітній моніторинг – одна з функцій управління закладу освіти, що забезпечує зворотній зв’язок між суб’єктом і об’єктом контролю шляхом інформування про дійсний стан справ у закладі освіти та фактичне виконання управлінських рішень. Освітній моніторинг здійснює керівник закладу освіти, заступники директора та інші педагогічні працівники у межах виконання своїх функціональних (посадових) обов’язків. Відповідальність за розроблення та ведення системи освітнього моніторингу покладено на заступника директора з навчально-методичної роботи. Завдання моніторингу: підвищити ефективність управління на основі наукової обґрунтованості управлінських рішень; організувати систему збору інформаційних матеріалів про освітню систему закладу, налагодити програмне забезпечення обробки даних та систему збереження і розповсюдження інформації; підвищити рівень соціологічної культури всіх суб’єктів освітнього процесу; створити об’єктивні умови залучення учасників освітньо-виховного процесу у громадське управління коледжем. Напрямки моніторингу: діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок здобувачів залежно від їх особистості; статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення; змістовий (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості здобувача освіти, тобто динаміка особистісного розвитку); супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії викладача і здобувача освіти в організації і здійсненні освітньо-виховного процесу.

4.14.2 Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання здобувачів освіти, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості здобувачів освіти. Забезпечення якості освітньої діяльності є організаційною формою, яка дозволяє виявляти фактори, що негативно впливають на якість підготовки фахівців у Коледжі, та своєчасно організовувати заходи, спрямовані на її підвищення.

4.14.3 Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Коледжі є надання якісних освітніх послуг, шляхом забезпечення відповідності освітньої діяльності вимогам стандартів фахової передвищої освіти та потребам зацікавлених сторін, проведення об’єктивного самооцінювання діяльності закладу задля забезпечення сталого розвитку, формування здорового безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти.

4.14.4 Система внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти Коледжу, включає: визначення та оприлюднення політики, принципів та процедур забезпечення якості фахової передвищої освіти, що інтегровані до загальної системи управління Коледжу, узгоджені з його стратегією і передбачають залучення внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін; визначення і послідовне дотримання процедур розроблення освітньо-професійних програм, які забезпечують відповідність їх змісту стандартам фахової передвищої освіти (професійним стандартам – за наявності), декларованим цілям, урахування позицій заінтересованих сторін, чітке визначення кваліфікацій, що присуджуються та/або присвоюються, які мають бути узгоджені з Національною рамкою кваліфікацій; здійснення за участю здобувачів освіти моніторингу та періодичного перегляду освітньо-професійних програм з метою гарантування досягнення встановлених для них цілей та їх відповідності потребам здобувачів фахової передвищої освіти і суспільства, включаючи опитування здобувачів фахової передвищої освіти; забезпечення дотримання вимог правової визначеності, оприлюднення та послідовного дотримання нормативних документів Коледжу, що регулюють усі стадії підготовки здобувачів фахової передвищої освіти (прийом на навчання, організація освітнього процесу, визнання результатів навчання, переведення, відрахування, атестація тощо); забезпечення релевантності, надійності, прозорості та об’єктивності оцінювання, що здійснюється у рамках освітнього процесу; визначення та послідовне дотримання вимог щодо компетентності педагогічних, науково-педагогічних працівників, застосування чесних і прозорих правил прийняття на роботу та безперервного професійного розвитку персоналу; забезпечення необхідного фінансування освітньої та викладацької діяльності, а також адекватних та доступних освітніх ресурсів і підтримки здобувачів фахової передвищої освіти за кожною освітньо-професійною програмою; забезпечення збирання, аналізу і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньо-професійними програмами та іншою діяльністю закладу; забезпечення публічної, зрозумілої, точної, об’єктивної, своєчасної та легко доступної інформації про діяльність Коледжу та всі освітньо-професійні програми, умови і процедури присвоєння ступеня фахової передвищої освіти та кваліфікацій; забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками Коледжу та здобувачами фахової передвищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату та інших порушень академічної доброчесності, притягнення порушників до академічної відповідальності; періодичне проходження процедури зовнішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти; залучення здобувачів освіти та роботодавців як повноправних партнерів до процедур і заходів забезпечення якості освіти; забезпечення дотримання студентоорієнтованого (студентоцентрованого) навчання в освітньому процесі; здійснення інших процедур і заходів, визначених законодавством, установчими документами Коледжу або відповідно до них.

4.14.5 Колегіальним органом управління Коледжу, який визначає систему та затверджує процеси внутрішнього забезпечення якості освіти в Коледжі, є Педагогічна рада.

4.14.6 Колегіальним органом, що проводить систематичний аналіз процесів системи управління якістю і призначає виконавців процесів, є адміністративна рада.

4.14.7 Стратегія розвитку та досягнення системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти в Коледжі розробляється на чергові 10 років і відображає завдання щодо навчальної, методичної, інноваційної, організаційної, фінансово-господарської діяльності. У цьому процесі беруть участь усі зацікавлені сторони (зовнішні та внутрішні стейкхолдери).

4.14.8 Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів: здійснення моніторингу та оновлення освітніх програм; щорічне оцінювання здобувачів фахової передвищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників Коледжу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному сайті Коледжу, на засіданнях адміністративної ради та в будь-який інший спосіб; забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом; забезпечення публічності інформації про освітні програми, рівні освіти та кваліфікації; забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками Коледжу та здобувачами освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення фактів її порушення, зокрема академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації тощо; інших процедур і заходів.

4.14.9 Процедури внутрішнього забезпечення якості освітніх програм Коледжу регламентуються Положенням про порядок розроблення, затвердження, перегляду, закриття та моніторингу освітніх (освітньо-професійних) програм.

4.14.10 Участь здобувачів фахової передвищої освіти як ключових стейкхолдерів у внутрішній системі забезпечення якості здійснюється через: участь у роботі педагогічної ради Коледжу; проведення зустрічей адміністрації зі здобувачами; проведення опитувань щодо оцінювання якості освітнього процесу, рівня викладання, рівня задоволеності освітніми програмами.

4.14.11 Здійснення заходів щодо організації і моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти в Коледжі координує комісія з моніторингу якості освіти, що відповідає за надання методичної, консультаційної та організаційної допомоги з питань забезпечення якості освіти структурним підрозділам Коледжу, науково-педагогічним, педагогічним працівникам і здобувачам освіти; здійснює контроль за виконання завдань із забезпечення якості освіти структурними підрозділами Коледжу та моніторинг їх успішності; розроблення пропозицій щодо запровадження та вдосконалення процедур і заходів із забезпечення якості освіти в Коледжі та його підрозділах. До основних завдань комісії належать: підготовка методичних рекомендацій щодо розроблення, впровадження та вдосконалення освітніх програм, організації освітнього процесу, удосконалення процедур оцінювання результатів навчання та діяльності учасників освітнього процесу; надання консультаційної, методичної та організаційної допомоги структурним підрозділам Коледжу з питань забезпечення якості освіти та освітньої діяльності; здійснення внутрішнього моніторингу якості навчання; розроблення та вдосконалення технологій збирання та аналізу інформації щодо якості освітньої діяльності; ведення обліку основних показників освітньої діяльності Коледжу, підготовка відповідної звітності; організація опитувань здобувачів освіти та викладачів (з питань якості навчання та викладання), випускників Коледжу та представників ринку праці (з питань якості освітніх програм і підготовленості випускників до професійної діяльності); аналіз результатів опитувань і підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення якості освітнього процесу; оперативне реагування на виявлені порушення; вивчення та поширення кращих практик із забезпечення якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти в структурних підрозділах та в інших ЗФПО.

4.14.12 Моніторинг та самооцінка результатів навчання у Коледжі є частиною внутрішніх процедур визначення якості освітньої програми та проводиться з метою: отримання об’єктивної інформації щодо динаміки якості результатів навчання здобувачів освіти; спостереження за станом результатів навчання здобувачів освіти відповідно до освітніх програм; забезпечення керівництва коледжу, завідувача відділення, голів циклових комісій коледжу та викладачів статистичною та аналітичною інформацією про якість результатів навчання здобувачів освіти; запровадження заходів щодо коригування якості результатів навчання здобувачів освіти на рівні спеціальності, циклової комісії, викладача, здобувача освіти.

4.14.13 Об’єктами моніторингу є якість результатів навчання, якість відвідування занять здобувачами освіти на основі обліку в журналі, який ведеться викладачами циклових комісій, результати опитувань здобувачів освіти щодо об’єктивності оцінювання.

4.14.14 Моніторинг рівня знань здобувачів освіти з наступним аналізом якості навчання щосеместрово проводиться відповідно до нормативних документів Коледжу. Результати моніторингу циклової комісії розміщуються на інформаційних стендах Коледжу. Результати моніторингу постійно розглядаються на засіданнях циклових комісій, адміністративної та педагогічної ради Коледжу.

4.15 Коледж за рішенням педагогічної ради має право встановлювати та врегульовувати інші форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, ніж зазначені у цьому Положенні. При цьому норми часу та умови проведення таких занять повинні бути приведені до аналогічних за організаційною та змістовною суттю навчальних робіт, визначених нормами часу для планування та обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, затверджених у встановленому порядку.

5.1 Освітня діяльність Коледжу у сфері фахової передвищої освіти здійснюється за освітньо-професійними програмами. Освітня діяльність Коледжу у сфері профільної середньої освіти здійснюється за освітніми програмами профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування. У межах ліцензованої спеціальності Коледж розробляє освітньо-професійні програми та затверджує їх відповідно до Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, закриття та моніторингу освітніх (освітньо-професійних) програм. Основою для розроблення освітньо-професійної програми є стандарт фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності). За відсутності стандарту Коледж самостійно розробляє освітньо-професійну програму з урахуванням вимог Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1341 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року №519). Освітньо-професійна програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації. Коледж самостійно ухвалює рішення про запровадження спеціалізацій як складових спеціальності, для яких запроваджуються профільні спеціалізовані освітньо-професійні програми підготовки здобувачів освіти.

5.2 Освітньо-професійна програма містить: назву освітньо-професійної програми; галузь знань та спеціальність; спеціалізацію (предметну спеціальність) (за наявності); інформацію про мову (мови) викладання; форми здобуття освіти за цією освітньо-професійною програмою; вимоги до попередньої освіти осіб, що є умовою зарахування на цю освітньо-професійну програму; обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю; перелік обов’язкових загальних та спеціальних/фахових компетентностей випускника; зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання (програмних результатів навчання); вимоги професійних стандартів (за наявності); перелік освітніх компонентів і логічну послідовність їх виконання; відкритий перелік освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти; форми атестації здобувачів освіти; вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості освіти; потенційно-можливі (придатні) місця працевлаштування випускника. Освітньо-професійні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами. Вимоги до попередньої освіти осіб, які можуть розпочати навчання за освітньо-професійною програмою, визначаються частиною третьою статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту» та стандартом фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності). Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю, вимоги професійних стандартів (за наявності), форми атестації здобувачів освіти, вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості освіти, перелік обов’язкових загальних та спеціальних компетентностей випускника визначаються стандартом фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності) та/або розробниками освітньо-професійної програми (у разі відсутності стандарту фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю) з урахуванням вимог Закону України «Про фахову передвищу освіту». Зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання, формується розробниками освітньо-професійної програми з обов’язковим використанням переліку обов’язкових результатів навчання, визначених стандартом фахової передвищої освіти (за наявності).

5.3 Вільний вибір навчальних дисциплін здобувачами освіти у Коледжі здійснюється відповідно до Положення про самостійний вибір навчальних дисциплін здобувачами освіти у Коледжі. Навчальні дисципліни за вибором здобувача фахової передвищої освіти – це дисципліни, які вводяться навчальним закладом з метою задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб здобувачів, посилення їх конкурентоспроможності та затребуваності на ринку праці та ефективного використання можливостей фахового коледжу, врахування регіональних потреб тощо.

5.4 Каталог вибіркових дисциплін (блоки вибіркових дисциплін) це перелік дисциплін вільного вибору здобувачами освіти за циклом загальної та професійно-практичної підготовки обсягом до 10% кредитів ОПП.

5.5 Вільний вибір навчальних дисциплін здобувачем освіти створює умови для: поглиблення професійних знань у межах обраної освітньо-професійної програми та формування додаткових спеціальних/фахових компетентностей; поглиблення своїх знань і здобуття додаткових загальних і спеціальних компетентностей у межах споріднених галузей знань; ознайомлення із сучасним рівнем науково-практичних досліджень та розширення (поглиблення) знань за загальними компетентностями.

5.6 Вивчення дисциплін за вибором для здобувачів освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра розпочинається з 5 семестру. Дисципліни вільного вибору здобувача представлені переліком дисциплін (блоками вибіркових дисциплін), що включають у себе як дисципліни відповідної випускової циклової комісії, так і інші дисципліни, що є однаковими за обсягом кредитів та формою контролю. Кількість та обсяг дисциплін вільного вибору здобувача для конкретного семестру вказується в навчальному плані. Відповідна циклова комісія, що пропонує вибіркові дисципліни, забезпечує підготовку навчальних програм з дисциплін, методичних та організаційних матеріалів, необхідних для вивчення вибіркових дисциплін. За зміст та реалізацію вибіркової навчальної дисципліни в освітньому процесі несе відповідальність голова циклової комісії, за якою закріплено викладання відповідної навчальної дисципліни. Форма підсумкового контролю вибіркових дисциплін встановлюється навчальним планом відповідної освітньо-професійної програми. Після остаточного формування академічних груп з вивчення вибіркових дисциплін інформація погоджується з директором коледжу та вноситься до індивідуального плану здобувача. З даного моменту вибіркова дисципліна стає для здобувача обов’язковою. Самочинна відмова від вивчення курсу тягне за собою академічну заборгованість, за що здобувач може бути відрахований з Коледжу.

5.7 Результати вибору здобувачами навчальних дисциплін (заяви, результати опитувань тощо) та розпорядчі документи про формування навчальних груп зберігаються впродовж усього терміну навчання здобувача.

6 Коледж самостійно розробляє освітні програми повної загальної (профільної) середньої освіти професійного спрямування з урахуванням галузей знань та/або спеціальностей підготовки фахівців з фаховою передвищою освітою відповідно до законодавства про повну загальну середню освіту. Заклади фахової передвищої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми профільної середньої освіти, що розробляються та затверджуються відповідно до законодавства. Порядок розроблення, розгляду, затвердження, відкриття, закриття, моніторингу, перегляду освітніх (освітньо-професійних) програм закладу фахової передвищої освіти визначається Положенням про порядок розроблення, затвердження, перегляду, закриття та моніторингу освітніх (освітньо-професійних) програм.

7 Коледж на підставі відповідної освітньо-професійної програми (освітньо-професійної програми та інтегрованої освітньої програми повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти) розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, практичної підготовки, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем фахової передвищої освіти програмних результатів навчання. Навчальний план складається для кожної освітньо-професійної програми і для кожної форми здобуття фахової передвищої освіти, вимоги до структури, змісту й оформлення навчальних планів, порядок розроблення, затвердження та внесення змін визначаються Положенням Коледжу про розроблення навчальних планів підготовки здобувачів фахової передвищої освіти освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр.

8 Відповідальність за відповідність навчального плану стандартам фахової передвищої освіти покладається на директора коледжу, заступника директора з навчально-методичної роботи та голів випускових циклових комісій за відповідними спеціальностями (спеціалізаціями).

9 Навчальний план розробляється заступником директора з навчально-методичної роботи, схвалюється педагогічною радою Коледжу та затверджується директором коледжу не пізніше ніж за один місяць до початку навчального року. Підпис директора засвідчується печаткою коледжу.

10 На основі навчального плану для кожного здобувача Коледжу розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем фахової передвищої освіти освітніх компонентів з урахуванням вимог освітньо-професійної програми щодо вивчення її обов’язкових компонентів. Індивідуальний навчальний план є обов’язковим для виконання здобувачем фахової передвищої освіти. Порядок розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, процедура реалізації права здобувача освіти на вільний вибір навчальних дисциплін визначаються Положенням про індивідуальний навчальний план здобувача освіти Коледжу та Положенням про самостійний вибір навчальних дисциплін здобувачами освіти. Навчальний план є підставою для розроблення графіку освітнього процесу, розкладів навчальних занять, практичної підготовки та контрольних заходів, планування навчального часу здобувачів освіти та робочого часу педагогічних працівників. Програми навчальних дисциплін (навчальних предметів) та програми практик розробляються на підставі відповідної освітньо-професійної програми та освітньої програми повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти). Програма навчальної дисципліни (навчального предмета, практики) визначає її зміст, мету, завдання, очікувані результати навчання та сформовані компетентності, розподіл загального обсягу годин між видами навчальних занять та самостійною роботою здобувачів освіти, послідовність, організаційні форми навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання результатів навчання тощо. Вимоги до структури, змісту й оформлення програми навчальної дисципліни (навчального предмета, практики) визначаються в Положенні про програму навчальної дисципліни (навчального предмета, практики).

11 Програма навчальної дисципліни є нормативним документом, що розробляється для кожної навчальної дисципліни (освітнього компонента) на основі освітньої програми. Для денної та заочної форм навчання розробляється єдина програма із зазначенням у ній видів навчальних занять: лекцій, лабораторних, практичних, семінарських та індивідуальної робіт, форм поточного та підсумкового контролю. Навчальна програма дисципліни за своїм змістом є документом, що визначає загальні та фахові компетентності, якими має оволодіти здобувач вищої освіти, відповідно до кваліфікації майбутнього фахівця. Структура навчальної програми навчальної дисципліни (навчального предмету, практики) містить титульну сторінку та такі розділи:

1) Опис навчальної дисципліни. Опис навчальної дисципліни повинен включати: кількість кредитів ЄКТС; кількість модулів разом із самостійною та індивідуальною роботою; кількість змістових модулів відповідно до освітньої програми; загальну кількість годин, передбачених навчальним планом для вивчення дисципліни; шифр та назву спеціальності, форму контролю, мови навчання, статус дисципліни (обов’язкова, вибіркова), передумови вивчення навчальної дисципліни.

2) Мета та завдання навчальної дисципліни. Мета та завдання вивчення навчальної дисципліни зазначаються у контексті спеціальності з урахуванням вимог стандарту фахової передвищої освіти (освітньої програми). Слід вказати, які компетентності повинен набути здобувач фахової передвищої освіти в результаті вивчення навчальної дисципліни.

3) Очікувані результати навчання та сформовані компетентності. Слід вказати, які компетентності повинен набути здобувач фахової передвищої освіти в результаті вивчення навчальної дисципліни. А також вказати, що повинен здобувач освіти знати, розуміти, бути здатним продемонструвати після завершення вивчення навчальної дисципліни.

4) Зміст програми навчальної дисципліни. Перелік змістових модулів з описом кожної теми та годин на їх опанування.

5) Структура навчальної дисципліни. Структура навчальної дисципліни подається у вигляді таблиці та враховує всі види аудиторних та позааудиторних навчальних робіт здобувача фахової передвищої освіти як денної, так і заочної форм навчання. Загальна кількість годин має відповідати навчальному плану.

6) Теми лекцій. Теми лекцій подаються у вигляді таблиці, що містить обсяг у годинах як денної так і заочної форм навчання.

7) Теми семінарських занять (за наявністю). Семінарські заняття потрібно планувати у формі: бесіди, обговорення та рецензування есе, рефератів, доповідей, дискусій, прес-конференцій, круглих столів тощо. Тема кожного семінару повинна мати назву та кількість годин, відведених на її засвоєння як денної так і заочної форм навчання.

8) Теми практичних занять. Теми практичних занять подаються у вигляді таблиці, що містить назву теми заняття та кількість годин, відведених на їх проведення як денної так і заочної форм навчання.

9) Теми лабораторних занять (за наявністю). Кожна лабораторна робота повинна мати назву та кількість годин, відведених на її проведення, складання звіту і його захисту.

10) Самостійна робота. Самостійна робота здобувача освіти – це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом під керівництвом викладача у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для цього, визначається навчальним планом і залежить від загального обсягу годин, відведених для вивчення конкретної навчальної дисципліни. Самостійна робота має охоплювати всю навчальну програму із зазначенням кількості годин, відведених на виконання кожної теми. Теми самостійної роботи подаються у вигляді таблиці, що містить кількість годин, відведених на їх засвоєння.

11) Індивідуальні завдання (за наявності). Індивідуальне завдання – форма організації навчання, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які здобувачі освіти отримують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальне завдання (ІЗ) – це завершена теоретична або практична робота в межах програми навчальної дисципліни, яку здобувачі виконують на основі знань, умінь і навичок, отриманих в процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. Теми індивідуальних завдань подаються у вигляді таблиці, що містить назву теми завдання та кількість годин, відведених на їх виконання як денної так і заочної форм навчання.

12) Методи навчання. Вказати методи навчання, які будуть використані у процесі проведення лекційних, практичних, семінарських та інших видів навчальних занять.

13) Методи оцінювання. Вказати методи за формами контролю (поточного та підсумкового).

14) Засоби діагностики результатів навчання. Вказуються засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання.

15) Критерії оцінювання результатів навчання. Визначити за допомогою якісних критеріїв мінімальний пороговий рівень оцінки і трансформувати його в мінімальну позитивну оцінку. Зазначити використовувану числову (рейтингову) шкалу. Розподіл балів, які отримують здобувачі освіти. Система ЄКТС передбачає 100-бальну шкалу оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Програма навчальної дисципліни повинна передбачати розподіл балів між модулями, змістовими модулями та підсумковим контролем знань. За наявністю оцінювання виконання та захисту курсового проекту (роботи) проводиться також за 100-бальною шкалою.

16) Методичне забезпечення. Розділ містить перелік конспектів лекцій, методичних вказівок до лабораторних робіт та практичних (семінарських) занять для забезпечення вивчення навчальної дисципліни у тому числі і тих, що розміщені у відкритому доступі.

17) Питання для підготовки до підсумкового контролю. Розділ містить перелік питань і/або практичних завдань для проведення модульного та підсумкового контролю.

18) Рекомендована література/джерела. У розділі необхідно вказати базові, допоміжні літературні джерела. До переліку основної літератури включають нормативні документи, вітчизняні і зарубіжні підручники та навчальні посібники. У перелік допоміжної літератури, який призначений для більш поглибленого вивчення окремих розділів або тем, включаються різні довідкові, періодичні видання, монографії тощо. Перелік літератури має бути укладений відповідно до вимог діючих бібліографічних стандартів.

19) Інформаційні ресурси. Розділ повинен містити посилання на документи в інформаційних системах, які можуть бути корисними при вивченні навчальної дисципліни. Тут наводять електронні адреси сайтів та інтернет-джерела з нормативною базою, які доступні здобувачам освіти.

12 Навчальна програма навчальної дисципліни обговорюється та затверджується на засіданні циклової комісії, схвалюється на засіданнях методичної ради Коледжу та затверджується директором коледжу аабо його заступником.

13. Навчальна програма навчальної дисципліни діє 4 (чотири) роки та підлягає обов’язковому перегляду і перезатвердженню щорічно з урахуванням змін освітньої програми, опитування зовнішніх стейкхолдерів та здобувачів освіти.

14. Зміни і доповнення до навчальної програми вносяться щорічно до початку нового навчального року.

15. Програма навчальної дисципліни розробляється колективом викладачів (одним викладачем) циклової комісії, які читають дану дисципліну, обговорюється і рекомендується до затвердження на засіданні циклової комісії.

16. Відповідальність за якість, актуальність змісту та відповідність чинним освітнім програмам несе викладач, за яким закріплено відповідну навчальну дисципліну.

17. Відповідальність за наявність навчальних програм з усіх дисциплін, закріплених за цикловою комісією покладається на голову циклової комісії. При зміні викладача навчальна програма дисципліни, разом з навчально-методичним комплексом, передається новому викладачу.

18. Мінімальні вимоги до матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти визначені Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, затвердженими постановою Кабінетом Міністрів України від 30.12.2015 року №1187 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 року №365).

19. Документація з навчально-методичного та організаційного забезпечення освітнього процесу Коледжу: стандарти фахової передвищої освіти; освітні програми (освітньо-професійні); навчальні плани; індивідуальні навчальні плани здобувачів освіти; плани роботи; програми навчальних дисциплін (обов’язкових та вибіркових); навчальні програми навчальних предметів циклу загально-освітньої підготовки; розклад занять за всіма формами навчання; журнали обліку роботи академічної групи з кожного напряму, спеціальності, спеціалізації; журнали обліку індивідуальної роботи педагогічного працівника; навчальні картки здобувача освіти; відомості обліку успішності; зведена відомість успішності здобувачів освіти; журнал реєстрації довідок – викликів та повідомлень здобувача освіти – заочників; накази про зарахування, відрахування, переведення, поновлення здобувачів освіти тощо; плани роботи і протоколи засідань циклових комісій; протоколи засідань стипендіальної комісії; копії документів здобувачів освіти – пільговиків (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС; дітей учасників АТО, дітей-сиріт; інвалідів та ін.); списки здобувачів освіти, які мешкають у гуртожитку Коледжу та інше.

6.1 Поточний контроль здійснюється під час аудиторних занять (практичних, лабораторних, семінарських та індивідуальних) і має на меті перевірку рівня підготовленості здобувача освіти до виконання конкретних завдань. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються викладачем.

6.2 Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, контрольних (модульних) робіт, індивідуальних завдань (письмових робіт (у тому числі рефератів, творчих практичних завдань тощо), курсових проектів та курсових робіт тощо), семестрового заліку, військових зборів, передбачених навчальним планом, захисту звіту з практики тощо. Особливості різних форм семестрового контролю та шкала оцінювання результатів навчання визначаються Положенням про семестровий (підсумковий) контроль здобувачів освіти у Коледжі. Форма та критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за курс повної загальної (профільної) середньої освіти визначаються відповідно до законодавства Положенням про державну підсумкову атестацію здобувачів освіти.

6.2.1 Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти при вивченні циклу загальноосвітньої підготовки у Коледжі ґрунтуються на принципах компетентнісного підходу до формування змісту та організації освітнього процесу. Компетентнісна освіта орієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів освіти. Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. У Коледжі при вивченні предметів циклу загальноосвітньої підготовки формуються наступні компетентності: предметні – формуються засобами навчальних предметів; міжпредметні – належить до групи предметів або освітніх галузей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння здобувачем освіти конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях. Ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту: уміння вчитися; здоров’язбережувальна компетентність; загальнокультурна (комунікативна) компетентність; соціально-трудова компетентність; інформаційна компетентність. При вивченні циклу загальноосвітньої підготовки (базових та профільних предметів) знання здобувачів освіти з теоретичної та практичної підготовки оцінюються за такими критеріями (за 12-бальною шкалою). I. Початковий рівень: 1 бал – здобувач освіти володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що позначаються здобувачем освіти окремими словами чи реченнями. 2 бали – здобувач освіти володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні. 3 бали – здобувач освіти володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять не значну частину навчального матеріалу. II. Середній рівень: 4 бали – здобувач освіти володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні. 5 балів – здобувач освіти володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою викладача логічно відтворити значну його частину. 6 балів – здобувач освіти може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки. III. Достатній рівень: 7 балів – здобувач освіти здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних тверджень. 8 балів – здобувач освіти вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом викладача. 9 балів – здобувач освіти вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв’язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу. IV. Високий рівень: 10 балів – здобувач освіти виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених викладачем. 11 балів – здобувач освіти вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях. 12 балів – здобувач освіти виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання.

6.2.2 Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з підготовки за освітньо-професійною програмою – дисциплін, що формують загальні та спеціальні компетенції. Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з кожної навчальної дисципліни фахового (практичного) спрямування розробляються цикловою комісією і затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи. Оцінювання здійснюється за 4-бальною національною шкалою. У кінці кожного навчального семестру результати навчальних досягнень здобувачів Коледжу переводяться у 100-бальну систему ЄКТС. При вивченні дисциплін нормативної та вибіркової частини, передбачених навчальним планом спеціальності оцінювання здійснюється за стандартною 4-бальною національною шкалою: «відмінно» (5) – здобувач освіти міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення навчальних першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок, вільно володіє державною мовою; «добре» (4) – здобувач освіти добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, вільно володіє державною мовою; але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного завдання; «задовільно» (3) – здобувач освіти в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у здобувача освіти невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на питання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю, на недостатньому рівні володіє державною мовою; «незадовільно» (2) – здобувач освіти не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані. У кінці кожного навчального семестру результати навчальних досягнень здобувачів Коледжу переводяться у 100-бальну систему ЄКТС.