ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

1.1. Положення «Про порядок розроблення, затвердження та моніторинг освітньо-професійних програм (далі – Положення) у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради (далі – Коледж) є нормативним документом Коледжу, яке регулює організаційні та процедурні питання розроблення, затвердження, реалізації, моніторингу, перегляду, модернізації освітньо-професійних програм. Дане Положення є невід’ємною складовою системи забезпечення якості освітньої діяльності Коледжу.

Метою Положення є розвиток та вдосконалення системи внутрішнього/зовнішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти у Коледжі.

1.2. Положення розроблене відповідно до законів України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII, «Про фахову передвищу освіту» від 06 червня 2019 року №2745-VIII, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30 грудня 2015 року №1187 (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №365), наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти» від 01 липня 2021 року №749, Методичних рекомендацій розроблення освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки здобувачів фахової передвищої освіти (Київ, 2022), інших нормативно-правових актів, а також нормативних документів Коледжу.

1.3. Освітня (освітньо-професійна) програма (далі ОПП) – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма повинна розроблятися із урахуванням вимог до ступеня фахової передвищої освіти, встановлених законодавством та стандартами фахової передвищої освіти.

1.4. Освітньо-професійна програма започатковується в межах ліцензованої спеціальності. В рамках однієї спеціальності в Коледжі можуть реалізуватися декілька освітніх програм.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 Закону «Про фахову передвищу освіту» від 06 червня 2019 року №2745-VIII заклад фахової передвищої освіти має визначити і послідовно дотримуватися процедур розроблення, затвердження, реалізації, періодичного перегляду та оновлення освітньо-професійних програм, які забезпечують відповідність їх змісту стандартам фахової передвищої освіти, професійним стандартам (за наявності), декларованим цілям закладу освіти з урахуванням позицій заінтересованих сторін.

1.5. Освітньо-професійна програма використовується під час:

1) реалізації освітньої діяльності в рамках ліцензованого рівня фахової передвищої освіти в межах спеціальностей, а саме для розроблення навчального плану, програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості освіти, складання індивідуальних планів, програм практик тощо;

2) провадження освітньої діяльності за відповідною ОПП;

3) проведення зовнішнього оцінювання якості (акредитаційної експертизи), інспектування освітньої діяльності за спеціальністю;

4) проведення внутрішнього оцінювання якості провадження освітньої діяльності за відповідною освітньо-професійною програмою;

5) атестації випускників Коледжу.

1.6. Основні терміни Положення та їх визначення.

Академічна мобільність у фаховій передвищій освіті – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити дослідницьку (мистецьку, спортивну) діяльність в іншому закладі освіти (науковій установі) на території України чи поза її межами.

Акредитація освітньо-професійної програми – оцінювання освітньо-професійної програми та/або освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою на предмет відповідності стандартам вищої, фахової передвищої освіти; спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у освітньо-професійній програмі результатів навчання; досягнення заявлених у освітньо-професійній програмі результатів навчання.

Атестація здобувачів фахової передвищої освіти – встановлення відповідності результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти вимогам ОПП та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту чи захисту дипломних робіт (проєктів).

Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

Забезпечення якості освіти – сукупність процедур, що застосовуються на інституційному (внутрішньому) та національному і міжнародному (зовнішньому) рівнях для якісної реалізації освітньо-професійних програм і присудження кваліфікацій.

Загальні компетентності – універсальні компетентності, що не залежать від предметної області, але важливі для успішної подальшої професійної та соціальної діяльності здобувача в різних галузях та для його особистісного розвитку.

Здобувачі освіти – студенти, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

Індивідуальний навчальний план ‒ документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньо‐професійної програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії, який розробляє заклад освіти у взаємодії із здобувачем освіти.

Індивідуальна освітня траєкторія ‒ персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання; індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти реалізовується через індивідуальний навчальний план.

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів фахової передвищої освіти, що засвідчується відповідним документом про освіту.

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Ліцензування – процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої фахової передвищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.

Національна рамка кваліфікацій (НРК) – системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1341 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 25 червня 2020 року №519).

Освітній компонент – складова ОПП (навчальна дисципліна, практика, курсова робота (проєкт), кваліфікаційна робота (проєкт)), спрямована на досягнення визначених результатів навчання, якій встановлено форму підсумкового контролю та визначено кількість кредитів ЄКТС.

Освітня кваліфікація – це визнана закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчена відповідним документом про освіту сукупність встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей).

Професійна кваліфікація – це визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності (зокрема, закладом фахової передвищої освіти), іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дають змогу виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність.

Результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньо-професійної програми або окремих освітніх компонентів.

Спеціалізація – складова спеціальності, що затверджується відповідними урядовими структурами та/або визначається закладом фахової передвищої освіти і передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну програму підготовки здобувачів фахової передвищої освіти.

Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка; гармонізована з Міжнародною стандартною класифікацією освіти предметна область освіти і науки, яка об’єднує споріднені освітні програми, що передбачають спільні вимоги до компетентностей і результатів навчання випускників.

Спеціальні компетентності – компетентності, актуальні для предметної області та важливі для успішної професійної та/або подальшої навчальної діяльності за певною спеціальністю.

Стейкхолдери – фізичні та юридичні особи, зацікавлені в реалізації конкретної ОПП, пов’язані з її втіленням/реалізацією та/або можуть впливати на її структуру, зміст та якість.

Структурно-логічна схема ОПП – послідовність пов’язаних освітніх компонентів, включених до ОПП для досягнення заявлених цілей та результатів навчання.

Якість освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів освіти.

Якість освітньої діяльності – рівень організації освітнього процесу у Коледжі, що відповідає стандартам освіти, забезпечує здобуття особами якісної освіти та сприяє створенню нових знань.

2.1. Робоча група освітньо-професійної програми в межах відповідної спеціальності (далі – робоча група) – група педагогічних працівників, які працюють в Коледжі за основним місцем роботи, мають кваліфікацію відповідно до спеціальності і не входять до жодної робочої групи Коледжу. Її склад визначається наказом директора Коледжу. Робоча група відповідає за розроблення, затвердження, моніторинг, періодичний перегляд, реалізацію, проведення процедур зовнішнього оцінювання (акредитації), самооцінювання освітньо-професійної програми відповідно до вимог законодавства.

2.2. Керівником робочої групи призначається один з її членів, який має вищу кваліфікаційну категорію, (звання викладач-методист) і стаж педагогічної роботи не менш як п’ять років.

Керівник робочої групи не може одночасно керувати іншими робочими групами.

2.3. Кваліфікації керівника та членів робочої групи повинні відповідати Ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності.

2.4. До складу робочої групи включаються не менш як дві особи, які мають вищу педагогічну кваліфікаційну категорію.

2.5. Робоча група виконує такі завдання:

1) моніторинг та аналіз ситуації на ринку праці, вивчає потреби суспільства та встановлює актуальність ОПП;

2) визначення компетентностей, які затребувані на ринку праці, на підставі аналізу стану та перспектив розвитку галузі;

3) розроблення ОПП та бере участь у розробці навчального плану;

4) аналіз відповідності ОПП Ліцензійним умовам;

5) участь у моніторингу якості підготовки здобувачів освіти за ОПП;

6) участь голови робочої групи у процедурах підготовки та проведення атестації здобувачів освіти відповідної ОПП, зокрема шляхом персональної участі в екзаменаційних комісіях;

7) внесення пропозицій на розгляд педагогічної ради Коледжу щодо затвердження або оновлення ОПП та навчального плану підготовки здобувачів освіти;

8) супровід процедури зовнішнього оцінювання ОПП (акредитація).

2.6. До роботи робочої групи можуть залучатися зацікавлені сторони (здобувачі фахової передвищої освіти та випускники освітньо-професійних програм в межах спеціальності, роботодавці та інші зацікавлені сторони) з метою врахування їх інтересів та пропозицій під час розроблення, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітньо-професійних програм.

2.7. Організація, порядок роботи (періодичність засідань) та документування результатів роботи робочої групи визначається кожною цикловою комісією, яка здійснює випуск здобувачів за освітньо-професійною програмою, самостійно.

3.1. У межах ліцензованих спеціальностей Коледж розробляє ОПП та затверджує відповідно до Положення про організацію освітнього процесу у Коледжі та даного Положення. ОПП розробляється відповідно до стандартів фахової передвищої освіти за відповідними спеціальностями.

3.2. Стандарти фахової передвищої освіти встановлюють такі вимоги до освітньо-професійної програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня освіти;

2) перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4) форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;

5) вимоги до дієвості внутрішньої системи забезпечення якості освіти в розрізі конкретної ОПП;

6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

3.3. У рамках однієї спеціальності Коледж може реалізувати декілька ОПП.

3.4. Основні принципи розроблення ОПП:

1) системність;

2) наступність;

3) інноваційність та інтегрованість освіти і мистецтва;

4) студентоорієнтованість;

5) врахування потреб, інтересів та вимог усіх заінтересованих осіб;

6) збалансованість та реалістичність ОПП;

7) об’єктивність присвоєння кредитів освітнім компонентам ОПП;

8) гнучкість та мобільність структури ОПП;

9) відповідність ОПП Національній рамці кваліфікацій.

3.5. ОПП повинна містити:

1) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

2) зміст підготовки здобувачів фахової передвищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

3) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти;

4) перелік освітніх компонентів і логічну послідовність їх виконання;

5) вимоги професійних стандартів (за наявності);

6) форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;

7) вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;

8) перелік компетентностей випускника.

3.6. До структури ОПП входять (Додаток 1 до цього Положення):

1) титульний аркуш;

2) лист-погодження;

3) передмова;

4) опис ОПП:

4.1) загальна інформація (назва Коледжу; освітньо-професійний ступінь; освітня кваліфікація; професійна кваліфікація; кваліфікація в дипломі; рівень кваліфікації згідно з Національною рамкою кваліфікацій; назва освітньої програми; обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра; наявність акредитації; термін дії освітньо-професійної програми; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; мова викладання; Інтернет адреса постійного розміщення опису освітньо-професійної програми);

4.2) мета освітньо-професійної програми;

4.3) характеристика освітньо-професійної програми;

4.4) придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання (придатність до працевлаштування, академічні права випускників);

4.5) викладання та оцінювання (викладання та навчання, оцінювання);

4.6) перелік компетентностей випускника (інтегральна компетентність, загальні компетентності (ЗК), спеціальні компетентності (СК));

4.7) зміст підготовки здобувачів фахової передвищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4.8) ресурсне забезпечення реалізації освітньо-професійної програми (кадрове забезпечення, матеріально-технічне забезпечення, інформаційне та навчально-методичне забезпечення);

4.9) академічна мобільність (національна кредитна мобільність, міжнародна кредитна мобільність).

5) перелік освітніх компонентів і логічна послідовність їх виконання;

6) форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;

7) вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;

8) вимоги професійних стандартів (за наявності);

9) матриця відповідності компетентностей випускника компонентам ОПП;

10) матриця відповідності результатів навчання освітнім компонентам;

11) матриця відповідності результатів навчання та компетентностей.

3.7. ОПП повинна містити чітко сформульовані цілі, які відповідають стратегії розвитку Коледжу та визначаються з урахуванням позицій і потреб заінтересованих сторін, тенденцій розвитку ринку праці, галузевого та регіонального контексту.

3.8. ОПП може мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

3.9. Під час розроблення ОПП Коледж самостійно формує перелік та зміст освітніх компонентів ОПП, спрямованих на досягнення результатів навчання, що дає право на отримання освітньої та професійної кваліфікації.

При цьому необхідно дотримуватися вимог:

1) мінімум 50 відсотків обсягу ОПП має бути спрямовано на набуття компетентностей та забезпечення результатів навчання за спеціальністю, визначених стандартом фахової передвищої освіти;

2) для сприяння індивідуальній освітній траєкторії та реалізації права здобувача освіти на вибір навчальних дисциплін ОПП має передбачати освітні компоненти вільного вибору здобувачів фахової передвищої освіти в обсязі, що становить не менше 10 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС.

3.10. Під час розроблення ОПП можуть встановлюватися додаткові компетентності, результати навчання та форми атестації здобувачів освіти, на реалізацію яких спрямовано залишок кредитів ЄКТС (близько 40 відсотків обсягу ОПП), які забезпечуються освітніми компонентами.

3.11. Під час розроблення ОПП освітнім компонентам встановлюють кредити ЄКТС та форми підсумкового контролю. Освітні компоненти (дисципліни, практики) планують в обсязі 2-3 і більше кредитів ЄКТС.

Під час визначення кількості освітніх компонентів у ОПП та їх обсягу враховується наступне:

1) обсяг ОПП визначається в кредитах ЄКТС і роках;

2) обсяг одного кредиту становить 30 годин;

3) навантаження одного навчального року становить 60 кредитів ЄКТС;

4) оптимальна кількість освітніх компонентів на навчальний рік (обов’язкових і вибіркових з урахуванням практик) становить 16 та відповідно до 8 на семестр;

5) до переліку освітніх компонентів не входить екзаменаційна сесія;

6) практична підготовка планується в тижнях із розрахунку орієнтовно один тиждень 1,5 кредити ЄКТС;

7) кредити ЄКТС плануються на атестацію здобувачів освіти Коледжу.

3.12. При розробленні ОПП освітні компоненти розподіляються на обов’язкові та вибіркові, які в свою чергу поділяються на освітні компоненти, що формують загальні компетентності, та освітні компоненти, що формують спеціальні компетентності.

Вибіркові освітні компоненти можуть бути сформовані у блоки.

Освітні компоненти, які входять до обов’язкових, позначають ОК1, ОК2…, де ОК – обов’язковий компонент, а 1 порядковий номер у переліку обов’язкових освітніх компонентів. Освітні компоненти, які входять до вибіркових, позначають ВК1, ВК2…, (ВК1.1, ВК1.2…, якщо вибіркові компоненти сформовані блоками), де ВК – вибірковий компонент, а 1 порядковий номер у переліку вибіркових освітніх компонентів (блоку).

3.13. Порядок та умови здійснення вибору освітніх компонентів здобувачами освіти у Коледжі регламентується Положенням про порядок та умови здійснення вибору освітніх компонентів в Коледжі.

3.14. Сума кредитів ЄКТС усіх освітніх компонентів ОПП з урахуванням атестації здобувачів освіти не може перевищувати обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти, визначеного стандартом фахової передвищої освіти відповідної спеціальності.

3.15. До переліку освітніх компонентів ОПП включають усі види практик, їх обсяг у кредитах ЄКТС. У структурно-логічній схемі ОПП відображають логічну послідовність проходження всіх видів практик. Сума кредитів ЄКТС усіх видів практичного навчання не має бути меншою, ніж 10 відсотків від обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра.

3.16. Форма атестації здобувачів освіти передбачається стандартом фахової передвищої освіти відповідної спеціальності.

4.1. ОПП розробляють на основі стандартів фахової передвищої освіти з урахуванням вимог професійних стандартів  у відповідній професійній галузі (за наявності).

4.2. Послідовність розроблення ОПП:

1) формування робочої групи;

2) аналіз актуальності ОПП відповідно до вимог і запитів ринку праці та суспільства та оцінювання достатності наявних ресурсів;

3) визначення переліку компетентностей, які необхідно сформувати в процесі підготовки за ОПП на основі результатів аналізу обов’язкових компетентностей відповідно до стандарту фахової передвищої освіти та компетентностей, що визначають унікальність, відмінність ОПП, відповідно до вимог і запитів роботодавців, випускників;

4) визначення переліку програмних результатів навчання;

5) визначення освітніх компонентів ОПП (навчальних дисциплін, практик), що забезпечуватимуть досягнення програмних результатів навчання;

6) визначення форм атестації здобувачів фахової передвищої освіти;

7) визначення системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти відповідно до вимог стандарту фахової передвищої освіти;

8) визначення інституційної спроможності ОПП щодо забезпечення досягнення запланованих результатів навчання та їх оцінювання відповідно до форм атестації, системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти; відповідності стандарту освітньої діяльності мінімальним вимогам до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу за відповідною спеціальністю для рівня фахової передвищої освіти;

9) робоча група має пов’язати визначені компетентності та програмні результати навчання з освітніми компонентами ОПП, тобто вирішити: у межах яких освітніх компонентів будуть досягнуті програмні результати, спрямовані на формування певних компетентностей (складання матриць відповідності);

10) формування структурно-логічної схеми ОПП, здійснення короткого опису логічної послідовності вивчення освітніх компонентів ОПП;

11) визначення в кредитах ЄКТС обсягу навчального навантаження здобувача освіти, необхідного і достатнього для досягнення результатів навчання, з урахуванням загального обсягу ОПП у кредитах ЄКТС відповідно до стандарту фахової передвищої освіти та на навчальні дисципліни для вільного вибору здобувачами фахової передвищої освіти;

12) надання пропозицій робочою групою щодо складання навчального плану ОПП, який визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, послідовність їх вивчення, форми проведення навчальних занять та обсяг у кредитах ЄКТС, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю.

4.4. Аналіз актуальності ОПП полягає у встановлені суспільної потреби в ОПП, її потенціалі шляхом консультацій із зацікавленими сторонами (здобувачами освіти, випускниками Коледжу, роботодавцями тощо). Робоча група проводить аналіз ринку освітніх послуг і можливості позиціонування на ньому ОПП, можливостей майбутнього працевлаштування для потенційних випускників. Робоча група, виходячи з прогнозованої структури ОПП, з урахуванням Ліцензійних умов, за результатами консультацій зі структурними підрозділами Коледжу здійснює попередню загальну оцінку достатності наявних ресурсів (кадрових, фінансових, організаційних тощо) для її реалізації та потреби залучення зовнішніх ресурсів.

5.1. Проєкт ОПП оприлюднюється на офіційному веб-сайті Коледжу для громадського обговорення.

5.2. Протягом місяця робоча група приймає пропозиції та зауваження стейкхолдерів, розглядає на спільному засіданні робочої групи, роботодавців та студентського самоврядування та, у разі відповідності цілям ОПП, вносить пропозиції до проєкту ОПП.

5.3. Після процесу громадського обговорення циклова комісія, яка реалізує ОПП, на засіданні схвалює або не схвалює проєкт. У разі позитивного рішення матеріали передаються на розгляд методичній раді Коледжу. У разі негативного рішення проєкт повертається на доопрацювання.

5.4. Методична рада Коледжу вивчає матеріали ОПП, перевіряє на відповідність Стандарту за відповідною спеціальністю, Ліцензійним умовам, відповідність ОПП місії та цілям стратегічного розвитку Коледжу, доцільність її відкриття. У разі позитивного висновку рекомендує проєкт ОПП на затвердження педагогічній раді. У разі негативного висновку проєкт повертається на доопрацювання.

5.5. Після затвердження педагогічною радою Коледжу ОПП вводиться в дію наказом директора Коледжу. У разі негативного рішення проєкт ОПП відхиляється та повертається до робочої групи на доопрацювання.

5.6. На підставі наказу про введення в дію ОПП та Правил прийому Коледж оголошує набір здобувачів фахової передвищої освіти на навчання за умови наявності ліцензійних місць у межах спеціальності. Набір вступників на ОПП здійснює приймальна комісія Коледжу відповідно до Правил прийому до Коледжу.

5.7. Якщо на ОПП не здійснено набір вступників у зв’язку з її недостатньою затребуваністю, проводиться перегляд ОПП з метою підвищення її конкурентоспроможності та привабливості на ринку освітніх послуг.

5.8. ОПП може бути виключена з переліку ОПП, що реалізуються Коледжем з ініціативи:

1) циклової комісії (робочої групи) у разі відмови від її реалізації;

2) Коледжу (за поданням приймальної комісії) у разі відсутності набору вступників на дану ОПП впродовж трьох років;

3) Коледжу (за поданням методичної ради), якщо в результаті процедур зовнішнього або внутрішнього оцінювання якості ОПП отримано висновки про низьку якість її реалізації.

5.9. Рішення про виключення ОПП з числа ОПП, що реалізуються Коледжем, приймає педагогічна рада.

6.1. Основною метою моніторингу ОПП є підтвердження їхньої актуальності з урахуванням тенденцій розвитку відповідної спеціальності, її затребуваності на ринку праці, підвищення якості освіти, задоволення потреб здобувачів фахової передвищої освіти та роботодавців.

6.2. Моніторинг ОПП передбачає аналіз та оцінювання таких складників:

1) змісту та актуальності ОПП;

2) потреб стейкхолдерів;

3) очікувань, потреб та зацікавленості здобувачів освіти щодо ОПП;

4) очікувань та задоволеності роботодавців рівнем підготовки випускників.

6.3. Моніторинг ОПП передбачає щорічне опитування учасників освітнього процесу, які задіяні в реалізації ОПП, а також випускників, роботодавців та інших зовнішніх стейкхолдерів, моніторинг досягнутих результатів, оцінювання ОПП на відповідність критеріям забезпечення якості ОПП тощо.

6.4. У процесі моніторингу відбувається збір даних за зазначеними позиціями з коментарями. За результатами моніторингу складається аналітичний звіт, який подається до методичної ради Коледжу. На основі звіту робиться висновок щодо якості ОПП та рекомендації щодо її перегляду.

6.5. Перегляд ОПП з метою їх удосконалення здійснюється у формах оновлення або модернізації робочою групою із залучення студентського самоврядування та інших стекхолдерів.

Підстави для перегляду освітньо-професійної програми:

1) ініціатива робочої групи та/або групи забезпечення відповідної освітньої програми, зацікавлених сторін;

2) об’єктивні зміни інфраструктурного, кадрового характеру та/або інших ресурсних умов реалізації освітньої програми;

3) наявність висновків про недостатньо високу якість освітньої програми за результатами оцінки якості освітньої програми;

4) наявність недоліків та зауважень за результатами самооцінювання освітньої програми та освітньої діяльності.

Підстави для перегляду освітньої програми не є вичерпними.

6.6. Оновлення ОПП передбачає внесення часткових змін до структурних елементів ОПП, окрім пунктів, що стосуються особливостей ОПП, її цілей і програмних результатів навчання.

6.7. Підставами для оновлення ОПП можуть бути:

1) затвердження/оновлення Стандарту фахової передвищої освіти за спеціальністю, до якої належить ОПП;

2) результати моніторингу;

3) пропозиції учасників освітнього процесу, які задіяні в реалізації ОПП;

4) пропозиції випускників, роботодавців та інших зовнішніх стейкхолдерів;

5) результати оцінювання якості ОПП;

6) об’єктивні зміни інфраструктурного, кадрового характеру і/або інших ресурсних умов реалізації ОПП.

6.8. Модернізація (оновлення більше, ніж на 50%) ОПП передбачає внесення змін до назви, змісту ОПП, умов її реалізації, цілей ОПП, програмних результатів навчання тощо.

6.9. Підставами для модернізації ОПП є:

1) незадовільні результати моніторингу ОПП;

2) негативна динаміка набору здобувачів освіти на навчання за даною ОПП;

3) висновки про недостатньо високу якість ОПП;

4) пропозиції стейкхолдерів щодо необхідності врахування змін, що відбулися на ринку освітніх послуг та/або праці.

6.10. Модернізована ОПП затверджується в порядку, визначеним цим Положенням.

7.1. Оцінювання освітньої діяльності за освітньо-професійною програмою здійснюється відповідно до критеріїв, затверджених Державною службою якості України.

7.2. З метою забезпечення якості фахової предвищої освіти та вчасного реагування на виявлені недоліки, зауваження та пропозиції в освітній діяльності з реалізації освітньо-професійної програми Коледж проводить самооцінювання освітньо-професійної програми та освітньої діяльності.

7.3. За запитом керівника робочої групи у визначений термін відповідні структурні підрозділи Коледжу зобов’язані надати відомості, які необхідні для оформлення звіту про самооцінювання освітньо-професійної програми та освітньої діяльності.

7.4. Керівник робочої групи забезпечує своєчасне оформлення відомостей про самооцінювання освітньо-професійної програми та освітньої діяльності та оприлюднення його на офіційному вебсайті Коледжу.

8.1. Положення набирає чинності з моменту його затвердження рішенням педагогічної ради Коледжу та введення в дію наказом директора.

8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться шляхом викладення його в новій редакції.

Додаток

Затверджено Педагогічною радою КЗ «ХФВКМ» ХОР

Протокол від 17 червня 2022 року №1

Голова Педагогічної ради (підписано) Любов МОРОЗКО

Уведено в дію наказом від 24 червня 2022 року №45

Директор коледжу (підписано) Любов МОРОЗКО