ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

1.1. Положення про розроблення навчальних планів підготовки здобувачів фахової передвищої освіти освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (далі – Положення) у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради (далі Коледж) регламентує порядок розробки, затвердження навчальних та робочих навчальних планів підготовки студентів за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра.

1.2. Положення розроблене відповідно до Законів України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII, «Про фахову передвищу освіту» від 06 червня 2019 року №2745-VIII, «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року №463-ІХ, Методичних рекомендацій щодо розроблення освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки здобувачів фахової передвищої освіти (2022 рік), інших нормативно‐правових актів у сфері фахової передвищої освіти, нормативних документів Комунального закладу «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради, Положення про організацію освітнього процесу у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради.

1.3. Коледж на підставі відповідної освітньо-професійної програми (освітньо-професійної програми та інтегрованої освітньої програми повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти) розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін в годинах та кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.

1.4. Основні терміни:

1.4.1. Атестація здобувачів фахової передвищої освіти – встановлення відповідності результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти вимогам ОПП та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

1.4.2. Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

1.4.3. Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі фахової передвищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів фахової передвищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

1.4.4. Здобувачі освіти – особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

1.4.5. Індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньо‐професійної програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії, який розробляє заклад освіти у взаємодії із здобувачем освіти.

1.4.6. Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти реалізовується через індивідуальний навчальний план.

1.4.7. Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання.  Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС (на старших курсах).

1.4.8. Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

1.4.9. Навчальний план – це нормативний документ закладу фахової передвищої освіти, що є основою для змістової складової підготовки фахівців за спеціальністю (освітньо-професійною програмою).

1.4.10. Освітній компонент – складова ОПП, навчального плану (навчальна дисципліна, практика, кваліфікаційна робота (проєкт)), спрямована на досягнення визначених результатів навчання, якій встановлено форму підсумкового контролю та визначено кількість кредитів ЄКТС.

1.4.11. Освітньо-професійна програма (ОПП) – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації.

1.4.12. Освітня кваліфікація – це визнана закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчена відповідним документом про освіту сукупність встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей).

1.4.13. Професійна кваліфікація – це визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності (зокрема, закладом фахової передвищої освіти), іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дають змогу виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність.

1.4.14. Робочий навчальний план – план укладений на основі чинних навчальних планів з метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування освітнього процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН, рішень Педагогічної ради Коледжу, врахування потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними цикловими комісіями, який складається (або коригуються) на наступний навчальний рік за необхідності.

1.4.15. Фахова передвища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі фахової передвищої освіти у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях фахової передвищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

1.5. Навчальний план розробляється на весь період підготовки на підставі відповідної освітньо-професійної програми (далі – ОПП) і визначає перелік та обсяг обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, логічну послідовність їх вивчення, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачами освіти запланованих результатів навчання.

2.1. Навчальний план містить загальні відомості та складається з таких розділів: графік освітнього процесу, зведені дані за бюджетом часу, практична підготовка, державна підсумкова атестація (для навчального плану на основі базової середньої освіти), атестація здобувачів фахової передвищої освіти, план освітнього процесу, перелік навчальних кабінетів і лабораторій, пояснення до навчального плану.

2.1.1. Загальні відомості:

1) повна назва органу управління, до сфери управління якого належить заклад освіти: Міністерство культури та інформаційної політики України;

2) повна назва закладу фахової передвищої освіти: Комунальний заклад «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради;

3) вид плану: навчальний;

4) освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр;

5) назва освітньо-професійної програми;

6) шифр та найменування галузі знань;

7) код та найменування спеціальності;

8) назва спеціалізації (за наявності);

9) форма здобуття фахової передвищої освіти;

10) назва освітньої кваліфікації;

11) назва професійної кваліфікації (за наявності);

12) термін підготовки здобувачів фахової передвищої освіти (в роках);

13) рівень освіти, на основі якого здійснюється підготовка здобувачів фахової передвищої освіти;

14) гриф «ЗАТВЕРДЖУЮ» з підписом директора Коледжу із зазначенням дати та скріпленням печаткою закладу освіти.

2.1.2. Графік освітнього процесу. Графік освітнього процесу складають на весь період навчання.

У графіку зазначають роки (курси), на кожен з яких передбачають календарні терміни семестрів, теоретичного навчання, види та терміни практик, семестрового контролю, атестації здобувачів фахової передвищої освіти, у тому числі підготовки кваліфікаційної роботи, канікул.

Для відображення відповідної інформації використовують умовні позначення:

1) теоретичне навчання ( );

2) практика (П);

3) екзаменаційна сесія (Е);

4) канікули (К);

5) державна підсумкова атестація (ДПА);

6) атестація здобувачів освіти (А).

Графік освітнього процесу для здобувачів фахової передвищої освіти складають з урахуванням наступного:

1) навчальний рік, як правило, розпочинається 1 вересня, триває два семестри і охоплює теоретичне навчання, екзаменаційні сесії, практичну підготовку та канікули;

2) тривалість навчального року становить 52 тижні, канікули становить не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік. Сумарна тривалість зимових та літніх канікул становить від 9 до 11 тижнів. Для останнього року навчання літні канікули не плануються;

3) тривалість теоретичного навчання, практичної підготовки, семестрового контролю впродовж навчального року (крім випускних курсів) – 40-44 тижні;

4) оптимальними для заходів семестрового контролю є такі параметри: до 5 екзаменів, до 6 заліків з відведенням на підготовку студента до екзамену не менше двох днів; у випадку меншої кількості екзаменів, кількість заліків може бути збільшеною;

5) практики рахують у тижнях відповідно до кількості кредитів за ОПП за кожним видом практик.

У графіку освітнього процесу наводять таблицю зведених даних за бюджетом часу (у тижнях) ‒ тривалість теоретичного навчання, практик, семестрового контролю, атестації здобувачів фахової передвищої освіти, канікул за курсами і за весь період навчання.

2.1.3. Практична підготовка. Зазначають перелік усіх видів практичної підготовки (навчальна, виконавська виробнича/педагогічна тощо), їх обсяг у кредитах ЄКТС, тривалість у тижнях та терміни проведення (семестри).

2.1.4. Державна підсумкова атестація. Включається до навчального плану на основі базової загальної середньої освіти і містить інформацію щодо форми проведення державної підсумкової атестації у відповідному семестрі та переліку навчальних предметів, визначених відповідно до законодавства.

2.1.5. Атестація здобувачів фахової передвищої освіти. Зазначають інформацію щодо форми підсумкового контролю (кваліфікаційний іспит, кваліфікаційна робота) та її обсяг у кредитах ЄКТС у відповідному семестрі.

2.1.6. План освітнього процесу. У плані освітнього процесу обов’язково зазначають перелік та обсяг усіх освітніх компонентів ОПП у кредитах ЄКТС та годинах, розподіл загального обсягу годин, закріплених за освітніми компонентами на аудиторні (лекції, практичні заняття) та самостійну роботу студентів, кількість навчальних тижнів у кожному семестрі (за необхідності окремо кількість тижнів практичної підготовки), загальну кількість годин тижневого навантаження та обсяг кредитів ЄКТС, відведених на вивчення освітнього компонента за курсами та семестрами відповідно до структурно‐логічної схеми, кількість екзаменів, диференційованих заліків та інші види навчального навантаження студентів, спрямовані на досягнення результатів навчання, визначених ОПП.

Освітні компоненти розподіляють у плані освітнього процесу на обов’язкові та вибіркові, які в свою чергу поділяють на освітні компоненти, що формують загальні компетентності, та освітні компоненти, що формують спеціальні компетентності.

План освітнього процесу містить освітні компоненти за вибором студента, призначені для забезпечення можливості студенту поглибити професійні знання в межах обраної ОПП та/або здобути додаткові спеціальні компетентності.

Механізм реалізації права здобувачів освіти на формування індивідуальної освітньої траєкторії регламентується Положенням про порядок та умови здійснення вибору освітніх компонентів (дисциплін) здобувачами освіти в Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради.

У навчальному плані відображають всі наявні для вибору блоки дисциплін з переліком освітніх компонентів кожного блоку, їх обсяг у кредитах ЄКТС та годинах, види навчальних занять, з розподілом навчального навантаження за семестрами у яких їх вивчають, форми підсумкового контролю тощо. У графі «Разом за вибором здобувача освіти» зазначають загальний обсяг кредитів ЄКТС, який він обирає, а не обсяг усіх вибіркових компонентів із різних блоків.

Обсяг освітніх компонентів за вибором здобувача освіти має становити не менше 10 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС відповідної ОПП.

Під час розроблення плану освітнього процесу необхідно враховувати, що:

1) навантаження одного навчального року за денною формою здобуття освіти становить, зазвичай, 60 кредитів ЄКТС;

2) орієнтовно кількість годин аудиторних занять в одному кредиті ЄКТС (денна форма здобуття освіти) для здобувачів фахової передвищої освіти може становити від 33 відсотків до 66 відсотків (1/3‐2/3);

3) гранично допустиме аудиторне тижневе навантаження студентів І‐ІІ курсів в частині профільної середньої освіти становить 36 годин. Години з предмета «Фізична культура» (2 год на тиждень) не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навантаження студентів (наказ МОН від 01 червня 2018 року №570);

4) розподіл аудиторних занять між лекційними та практичними заняттями, а також між тижнями теоретичного та практичного навчання є прерогативою Коледжу;

5) складання диференційованих заліків проводять на останньому занятті;

6) у плані освітнього процесу вказують кількість тижнів у семестрі згідно з графіком освітнього процесу;

7) логічну послідовність вивчення освітнього компонента відображають у плані освітнього процесу за курсами та семестрами, відповідно до його місця у структурно-логічній схемі ОПП;

8) у плані освітнього процесу розподіл навчального навантаження відображають у кредитах ЄКТС та аудиторних годинах за курсами, семестрами, тижнями;

9) у плані освітнього процесу відображають форми підсумкового контролю з освітніх компонентів. У графах «Екзамени», «Заліки», «Підсумкова оцінка» зазначають семестр, у якому заплановано екзамен/залік/підсумкова оцінка;

10) у плані освітнього процесу зазначають усі види практичної підготовки, їх обсяг у кредитах ЄКТС та годинах, розподіл за курсами та семестрами, тривалість у відповідному семестрі. Якщо вид практики складається з декількох складових, у плані освітнього процесу зазначають кожен із них. Зазначають загальний обсяг кредитів ЄКТС та годин (у тому числі самостійної роботи), обсяг кредитів ЄКТС у відповідному семестрі, форми підсумкового контролю тощо для кожної складової навчальної практики окремо та для навчальної практики загалом. Інформація щодо практичної підготовки, відображена у плані освітнього процесу, має відповідати ОПП (у тому числі структурно-логічній схемі), графіку освітнього процесу, розділу «Практична підготовка».

У плані освітнього процесу обов’язково відображають атестацію здобувачів фахової передвищої освіти, зокрема форму проведення атестації, обсяг у кредитах ЄКТС та годинах, відведених на її проведення.

Начальний план підготовки фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти розробляють на підставі відповідної ОПП та освітньої програми профільної середньої освіти. Усі освітні компоненти плану освітнього процесу мають відповідати ОПП та освітній програмі профільної середньої освіти закладу освіти у частині переліку та назв освітніх компонентів (навчальних предметів), обсягу кредитів ECTС та/або годин, форм підсумкового контролю тощо.

План освітнього процесу поділяється на дві частини:

1) за програмою профільної середньої освіти;

2) за ОПП.

До частини плану освітнього процесу за програмою профільної середньої освіти включають усі навчальні предмети профільної середньої освіти (базові, профільні предмети і спеціальні курси, вибірково‐обов’язкові предмети, факультативні курси), їх обсяг зазначають в аудиторних годинах, у тому числі відображають розподіл навчальної роботи в аудиторних годинах за курсами, семестрами, тижнями.

До частини плану освітнього процесу за ОПП, включають усі освітні компоненти ОПП, їх обсяг зазначають у кредитах ЄКТС та аудиторних годинах, у тому числі відображають розподіл навчальної роботи в кредитах ЄКТС та аудиторних годинах за курсами, семестрами, тижнями тощо.

Освітні компоненти ОПП, що інтегруються з навчальними предметами профільної середньої освіти, позначають «*». Такі освітні компоненти відображають у плані освітнього процесу і у частині профільної середньої освіти, і у частині освітньо-професійної підготовки. У частині профільної середньої освіти (за програмою профільної середньої освіти) їх обсяг зазначають в аудиторних годинах, у частині освітньо‐професійної підготовки (за освітньо‐професійною програмою), їх обсяг зазначають у кредитах ЄКТС та годинах (складається з годин аудиторної роботи, у тому числі годин аудиторної роботи визначених для цього компонента у програмі профільної середньої освіти (з позначкою «*») та самостійної роботи), зазначають форму підсумкового контролю. У цьому випадку аудиторні години навчальних предметів профільної середньої освіти, що відображені двічі у плані освітнього процесу (і у частині профільної середньої освіти, і у частині освітньо‐професійної підготовки), не рахують двічі і не вивчають двічі.

У разі, якщо освітній компонент ОПП за назвою відрізняється від назви навчального предмета профільної середньої освіти, з яким інтегрується, до переліку навчальних предметів профільної середньої освіти навчального плану включають назву відповідно до програми профільної середньої освіти, у дужках – назву відповідно до ОПП з позначкою*, тоді як до переліку освітніх компонентів ОПП навчального плану вносять назву відповідно до ОПП з позначкою «*», у дужках – назву відповідно до програми профільної середньої освіти.

У графі «Код освітнього компонента» у частині плану освітнього процесу (за програмою профільної середньої освіти) зазначають порядковий номер навчального предмета відповідно до освітньої програми профільної середньої освіти закладу освіти.

До частини плану освітнього процесу, який розробляють на підставі ОПП, включають усі обов’язкові та вибіркові освітні компоненти ОПП, а у графі «Код освітнього компонента» зазначають їх коди.

Форму навчального плану підготовки здобувачів фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти наведено в додатку 1.

Навчальний план підготовки фахового молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) розробляють на підставі відповідної ОПП. Усі освітні компоненти навчального плану мають відповідати освітньо‐професійній програмі у частині переліку та назв освітніх компонентів (навчальних предметів), обсягу кредитів ECTС та годин, форм підсумкового контролю. Наведений зразок у додатку 1 Коледж використовує під час розроблення навчального плану, окрім частини (за програмою профільної середньої освіти).

2.1.7. Перелік необхідних лабораторій і кабінетів. У навчальному плані наводиться перелік лабораторій, кабінетів, майстерень, наявних у закладі освіти та необхідних для успішної реалізації ОПП.

2.1.8. Пояснення до навчального плану. Уточнюють окремі положення навчального плану і особливості організації̈ освітнього процесу.

Процес розробки та затвердження навчального плану проходить наступні етапи.

3.1. Навчальний план підготовки фахового молодшого бакалавра розробляється заступником директора з навчально-методичної роботи, завідувачем відділення та групою у складі голови циклової комісії та її членів, методиста Коледжу на весь період навчання з обов’язковим дотриманням вимог стандарту фахової передвищої освіти (при його наявності), а також керуючись вимогами забезпечення якості фахової передвищої освіти, стратегією Коледжу, відповідними рішеннями Педагогічної ради Коледжу, відповідної циклової комісії зі спеціальності.

3.2. Заступник директора з навчально-методичної роботи виносить навчальний план на обговорення Педагогічної ради Коледжу. Після обговорення Педагогічної радою Коледжу, навчальний план затверджується директором Коледжу та засвідчується печаткою Коледжу і вводиться в дію відповідним наказом.

4.1. З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування освітнього процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН, рішень Педагогічної ради Коледжу, врахування потреб і пропозицій стейкхолдерів, закріплення навчальних дисциплін за певними цикловими комісіями, щорічно складаються (або коригуються) робочі навчальні плани на наступний навчальний рік.

4.2. У робочому навчальному плані можливі незначні зміни у порівнянні із навчальним планом, які сприяють більш ефективній реалізації навчального плану виходячи з поточного стану та задач функціонування й життєдіяльності Коледжу. Зміни можуть бути внесені за наявності підстав (службова записка викладача, який забезпечує викладання освітньої компоненти, витяг з протоколу засідання циклової комісії, витяг з засідання навчально-методичної ради тощо).

4.3. Робочі навчальні плани розробляються завідувачем відділення для кожної ОПП, курсу навчання окремо та затверджуються заступником директора з навчально-методичної роботи.

4.4. Після затвердження заступником директора з навчально-методичної роботи робочі навчальні плани розміщуються на гулг-диску коледжу, а їх оригінали зберігаються у заступника директора з навчально-методичної роботи.

4.5. Робочий навчальний план складається з наступних розділів:

1) загальні реквізити: освітньо-професійна програма, галузь знань, спеціальність, освітньо-професійний ступінь, форма здобуття освіти, курс, група;

1) грифи затвердження та погодження;

2) назви навчальних дисциплін;

3) кількість кредитів ЄКTС навчальних дисциплін;

4) загальний обсяг аудиторних годин;

5) форма семестрового контролю (екзамен, диференційований залік);

6) розподіл загального обсягу годин, закріплених за освітніми компонентами (всього, лекції, практичні та індивідуальні заняття, екзамени, практики за ОПП);

7) семестр (порядковий номер, протяжність тижнів);

8) обсяги тижневого аудиторного навантаження в годинах.

Форму робочого навчального плану підготовки фахового молодшого бакалавра наведено в додатку 2.

Додаток 2