ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

1.1. «Положення про порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників комунального закладу «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради» є нормативно-правовим документом, що регламентує організацію підвищення кваліфікації педагогічних працівників комунального закладу «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради» (далі – Коледж).

1.2. «Положення про порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників комунального закладу «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради» (далі – Положення) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», Постанов КМУ від 21 серпня 2019 року №800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та від 27 грудня 2019 року №1133 «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», «Методичних рекомендацій для професійного розвитку науково-педагогічних працівників», затверджених наказом МОН України від 04 грудня 2020 року №1504, Статутом Коледжу і визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних працівників Коледжу, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації.

1.3. Педагогічні працівники Коледжу зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність, забезпечувати безперервний професійний розвиток.

Необхідною умовою проходження педагогічним працівником будь-якого виду атестації є підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і суб’єктів підвищення кваліфікації.

1.4. Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

1.5. Система внутрішнього забезпечення якості освіти у Коледжі, сформована у порядку, визначеному чинним законодавством України, включає в себе підвищення кваліфікації педагогічного складу. Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію в Україні та за кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою-окупантом).

2.1 . Основними напрямами підвищення кваліфікації є:

1) розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій);

2) формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України «Про освіту»;

3) психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

4) створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

5) використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;

6) мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

7) формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми культурно-мистецькими технологіями і практиками, ознайомлення із сучасним станом і тенденціями розвитку галузі;

8) розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників) тощо.

2.2. У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством.

2.3. Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника коледжу не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.

2.4. Керівник, заступники керівника, керівник відділення, циклової комісії коледжу, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

2.5. Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.

Формами підвищення кваліфікації є: інституційна, очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева, дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

1) навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;

2) стажування;

3) інформальна освіта (самоосвіта).

2.6. Педагогічні працівники коледжу з урахуванням результатів самооцінки компетентностей і професійних потреб, змісту власної викладацької діяльності та/або посадових обов’язків самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі – суб’єкти підвищення кваліфікації).

2.7. Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників встановлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.

Кожен педагогічний працівник коледжу відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням.

2.8.Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації коледжу на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до цього Положення.

Педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації коледжу на відповідний рік згідно з цим Положенням.

2.9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.

Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів підвищення кваліфікації.

2.10. Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо). Програма також може містити інформацію про:

1) розподіл годин за видами діяльності (консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);

2) особу (осіб), які виконують програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);

3) строки виконання програми;

4) місце виконання програми (за місцезнаходженням суб’єкта підвищення кваліфікації та/або за місцезнаходженням замовника тощо), очікувані результати навчання;

5) вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги;

6) графік освітнього процесу;

7) мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;

8) академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;

9) можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;

10) додаткові послуги (організація трансферу, забезпечення проживання і харчування, перелік можливих послуг для осіб з інвалідністю тощо);

11) документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.

Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.

Суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти програми підвищення кваліфікації на основі типових програм підвищення кваліфікації, що затверджуються МОН. Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на своїх веб-сайтах.

2.11. Одним із основних складників професійного розвитку педагогічних працівників є стажування.

Відповідно до частини шостої статті 18 Закону України «Про освіту» стажування – це набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань. Стажування педагогічних працівників може здійснюватися в закладах освіти, установах, організаціях,творчих колективах та на підприємствах.

Суб’єктом стажування може також бути творчий колектив, культурно-мистецька установа, заклади мистецької освіти.

Стажування педагогічних працівників у суб’єктів підвищення кваліфікації рекомендується здійснювати під керівництвом працівника, який має відповідний досвід роботи та кваліфікацію.

Стажування здійснюється за індивідуальною програмою, що розробляється і затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації.

Індивідуальна програма стажування повинна містити інформацію про її обсяг (тривалість) та очікувані результати навчання. Індивідуальна програма стажування може містити також іншу інформацію, що стосується проходження стажування педагогічним працівником.

Між Коледжем, працівник (працівники) якого проходить (проходять) стажування, та суб’єктом підвищення кваліфікації укладається договір, що передбачає стажування одного чи декількох працівників. У такому випадку індивідуальна (індивідуальні) програма (програми) є невід’ємним (невід’ємними) додатком (додатками) до договору.

За пропозицією однієї із сторін договору, до нього можуть вноситися зміни (уточнення) шляхом укладення відповідної додаткової угоди (додатка до угоди).

Стажування педагогічних працівників Коледжу може здійснюватися в закладі освіти за місцем роботи працівника або в іншому закладі освіти. Керівником такого стажування призначається педагогічний або науково-педагогічний працівник, який працює у суб’єкта підвищення кваліфікації за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або вчене, почесне чи педагогічне звання (крім звання «старший вчитель») та/або успішно пройшов сертифікацію в установленому законодавством порядку.

Стажування педагогічних працівників коледжу у інших суб’єктів підвищення кваліфікації здійснюється під керівництвом працівника, який має відповідний досвід роботи та кваліфікацію (далі – керівник стажування).

Оплата праці керівника стажування у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визначається такими суб’єктами підвищення кваліфікації самостійно або на підставі укладених договорів про стажування педагогічних працівників.

Один день стажування оцінюється у 6 годин або 0,2 кредиту ЄКТС.

2.12. Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка ґрунтується на самоорганізованому здобутті особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Інформальна освіта сприяє розширенню професійних знань та умінь і є однією з ключових компетентностей особистості.

Тематика підвищення кваліфікації за видом інформальної освіти (самоосвіти) визначається педагогічним працівником Коледжу самостійно і вноситься до річного календарного плану підвищення кваліфікації на підставі власного подання (заяви) на ім’я голови своєї циклової комісії не пізніше 25 грудня поточного року.

У заяві педагогічний працівник вказує тему, за якою буде здійснюватися інформальна освіта (самоосвіта), обсяг (тривалість) та розподіл годин на її опанування, строки опанування вказаної теми, очікувані академічні або професійні можливості за результатами опанування теми.

Обсяг (тривалість) інформальної освіти (самоосвіти) з опанування конкретної теми самоосвіти визначається в кредитах ЄКТС від 0,1 (3 години) до 1,0 (30 годин). При цьому підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти планується в межах одного кредиту ЄКТС (30 годин) на рік.

Очікуваними академічними або професійними можливостями за результатами опанування теми можуть бути:

1) персонально розроблені електронні освітні ресурси, які впроваджено для використання в освітній роботі Коледжу або за його межами;

2) виступи із доповіддю на педагогічній, методичній раді, науково-практичній конференції або іншому масовому заході/зборах (як в Коледжі, так і за його межами);

3) виступи із сольною концертною програмою, або окремими концертними номерами як в коледжі, так і за його межами;

4) опубліковані та запроваджені для використання в освітньому процесі методрозробки або інші матеріали за результатами опанування запланованої теми інформальної освіти (самоосвіти);

5) використання сценарію масового заходу, власно створеного на підставі опанування теми інформальної освіти (самоосвіти) для проведення заходу як в коледжі, так і за його межами;

6) використання студентами в освітньому процесі доробок педагогічного працівника, створених на підставі опанування тематики інформальної освіти (конспекти лекцій та доповідей, матеріали до самопідготовки студента, інструментовки, аранжування, клавіри тощо).

2.13. За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічним працівникам видається документ про підвищення кваліфікації, технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації. Перелік виданих документів про підвищення кваліфікації оприлюднюється на веб-сайті суб’єкта підвищення кваліфікації протягом 15 календарних днів після їх видачі та містить таку інформацію:

1) прізвище та ініціали (ініціал імені) педагогічного або науково-педагогічного працівника, який пройшов підвищення кваліфікації;

2) форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;

3) дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.

У документі про підвищення кваліфікації повинні бути зазначені:

1) повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців);

2) тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;

3) прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію;

4) опис досягнутих результатів навчання;

5) дата видачі та обліковий запис документа;

6) найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали (ініціал імені) особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.

2.14. Результати підвищення кваліфікації педагогічного працівника шляхом інформального навчання (самоосвіти) публікуються на веб-сайті коледжу та у профілі педагогічного працівника.

2.15. Документи про підвищення кваліфікації (сертифікати, свідоцтва тощо), що були видані за результатами проходження підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації – нерезидентів України, можуть містити іншу інформацію, ніж визначено цим пунктом, та потребують визнання педагогічною Коледжу згідно з цим Положенням.

Документи про підвищення кваліфікації (або їх копії), отримані педагогічним працівником Коледжу, у триденний термін після їх отримання надаються до канцелярії Коледжу і зберігаються в особовій справі педагогічного працівника коледжу.

3.1. Планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжу здійснюється двома етапами.

На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді коледжу та на його веб-сайті щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.

Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису коледжу на відповідний рік. Директор Коледжу (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників Коледжу, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів місцевого бюджету, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі коледжу для підвищення кваліфікації.

Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає директору коледжу (уповноваженій ним особі) пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної цим Положенням), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

3.2. З метою формування плану підвищення кваліфікації коледжу на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються його педагогічною радою. За згодою педагогічного працівника його пропозиція може бути уточнена або змінена, зокрема з урахуванням обсягу видатків, передбачених на підвищення кваліфікації. За результатами розгляду педагогічна рада коледжу затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах коштів, затверджених у кошторисі коледжу за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками).

3.3. План підвищення кваліфікації коледжу на відповідний рік включає: список педагогічних працівників, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним працівником.

План підвищення кваліфікації може містити додаткову інформацію, що стосується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному Педагогічною радою.

За погодженням педагогічного працівника, директора Коледжу (уповноваженої ним особи) і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

3.4. На підставі плану підвищення кваліфікації директор Коледжу (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

Не пізніше 25 грудня поточного року працівник повинен поінформувати керівника коледжу або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

4.1. Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження педагогічною радою коледжу.

Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної ради Коледжу.

Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжу встановлюється цим Положенням.

4.2. Педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до Педагогічної ради Коледжу клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.

У разі підвищення кваліфікації шляхом інформальної освіти (самоосвіти) або стажування на базі культурно-мистецької установи, закладів мистецької освіти або творчого колективу замість документа про підвищення кваліфікації подається звіт про результати підвищення кваліфікації/стажування або творча робота, персональне розроблення електронного освітнього ресурсу, що виконані в процесі (за результатами) підвищення кваліфікації та оприлюднені на веб-сайті коледжу та в профілі педагогічного працівника. Форму звіту визначає Коледж. Одна творча робота (освітній електронний ресурс, доповідь на педагогічній або методичній раді, сценарій, оркестровка, інструментовка або аранжування музичного твору, виступ з індивідуальною концертною програмою, доповідь на науково-методичній конференції тощо) оцінюється у 0,5 кредита (15 годин), якщо не вказано інше.

Обсяг підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти або стажування на базі творчого колективу (культурно-мистецької установи, закладів мистецької освіти) зараховується відповідно до визнаних результатів навчання, але не може бути більше 30 годин, або одного кредиту ЄКТС на рік.

Клопотання протягом місяця з дня його подання розглядається на засіданні Педагогічної ради Коледжу. Для визнання результатів підвищення кваліфікації Педагогічна рада заслуховує педагогічного працівника щодо якості виконання програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення про:

1) визнання результатів підвищення кваліфікації;

2) невизнання результатів підвищення кваліфікації.

У разі невизнання результатів підвищення кваліфікації Педагогічна рада Коледжу може надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації та/або прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Коледжу до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.

Результатом підвищення кваліфікації педагогічних працівників у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, може бути присвоєння їм повних та/або часткових професійних та/або освітніх кваліфікацій у встановленому законодавством порядку.

Участь педагогічних працівників у програмах академічної мобільності на засадах, визначених Законами України «Про освіту», «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року №579 (Офіційний вісник України, 2015 рік, №66, ст.2183), та іншими актами законодавства, визнається Педагогічною радою Коледжу як підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Обсяг підвищення кваліфікації шляхом участі педагогічного працівника у програмі академічної мобільності зараховується в межах визнаних результатів навчання, але не більше ніж 30 годин або один кредит ЄКТС на рік.

Здобуття першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти, третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня або наукового рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань визнається як підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Обсяг підвищення кваліфікації шляхом здобуття наукового ступеня, рівня вищої освіти зараховується відповідно до встановленого обсягу освітньо-професійної (освітньо-наукової, освітньо-творчої) програми у годинах або кредитах ЄКТС, за винятком визнаних (зарахованих) результатів навчання з попередньо здобутих рівнів освіти.

5.1. Джерелами фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжу є кошти місцевого бюджету (кошторис Коледжу), кошти фізичних та/або юридичних осіб, інші власні надходження коледжу. У разі підвищення кваліфікації педагогічних працівників за рахунок коштів місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі Коледжу на підвищення кваліфікації, укладення договору між керівником коледжу та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела фінансування підвищення кваліфікації є обов’язковим.

За рахунок коштів, передбачених у кошторисі Коледжу здійснюється фінансування підвищення кваліфікації в обсязі, встановленому законодавством, і відповідно до плану підвищення кваліфікації:

1) педагогічних працівників, які працюють у коледжі за основним місцем роботи;

2) педагогічних працівників, які забезпечують надання загальної середньої освіти, працюючи за сумісництвом у коледжі.

5.2. Самостійне фінансування підвищення кваліфікації здійснюється:

1) педагогічними працівниками, які працюють у коледжі за основним місцем роботи і проходять підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації коледжу;

2) іншими особами, які працюють у коледжі на посадах педагогічних працівників за суміщенням або сумісництвом;

3) за бажанням педагогічного працівника коледжу.

5.3. На час підвищення кваліфікації педагогічним працівником відповідно до затвердженого плану з відривом від виробництва (освітнього процесу) в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.

Витрати, пов’язані з підвищенням кваліфікації, відшкодовуються у порядку, визначеному законодавством.

5.4. Факт підвищення кваліфікації педагогічного працівника підтверджується актом про надання послуги з підвищення кваліфікації, який складається в установленому законодавством порядку, підписується директором коледжу або уповноваженою ним особою та суб’єктом підвищення кваліфікації. Такий акт є підставою для оплати послуг суб’єкта підвищення кваліфікації згідно з укладеною угодою щодо підвищення кваліфікації.

Розробник: Литвин Сергій Миколайович, заступник директора з навчально-методичної роботи КЗ «ХФВКМ» ХОР (підписано) Сергій Литвин

Голова профспілкового комітету КЗ «ХФВКМ» ХОР (підписано) Юлія ОЛІЙНИК

Головний бухгалтер КЗ «ХФВКМ» ХОР (підписано) Наталія ДОРОГА

Голова студентського самоврядування КЗ «ХФВКМ» ХОР (підписано) Юрій ВОЛИНСЬКИЙ

Затверджено Педагогічною радою КЗ «ХФВКМ» ХОР

Протокол від 30 червня 2020 року №1

Голова Педагогічної ради (підписано) Любов МОРОЗКО