ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

1.1 Положення про оцінювання знань здобувачів освіти (далі – Положення) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Положення про організацію освітнього процесу у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради» та інших нормативно-правових актів і є документом, який регламентує організаційні форми і складові системи контролю якості освітньої діяльності у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради (далі – Коледж).

1.2 Положення є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти та освітньої діяльності і встановлює єдині вимоги до організаційно-методичних заходів щодо перевірки та оцінювання рівня знань, умінь і навичок здобувачів освіти, набуття ними компетентностей.

1.3 Положення розроблено з метою удосконалення систем контролю якості знань та оцінювання навчальних результатів здобувачів освіти Коледжу, конкретизації вимог до процедури проведення контрольних заходів та підвищення об’єктивності оцінювання знань здобувачів освіти.

1.4 Положення регламентує порядок оцінювання результатів навчання та процедуру проведення всіх форм поточного та підсумкового контролю, оцінювання усіх видів практик, умов допуску до підсумкового контролю, критерії оцінювання результатів навчання та їх документування.

1.5 Принципи оцінювання результатів навчання:

- диференційованість – врахування індивідуальних можливостей здобувачів освіти (рівень навченості, інтелектуальні здібності, особливі освітні потреби тощо) та здійснення оцінювання відповідно рівнів засвоєння знань;

- доступність і зрозумілість – застосована шкала оцінювання та її критерії є зрозумілими здобувачу освіти для проведення самооцінювання;

- надійність – чітке формулювання завдань і використання однакових критеріїв для всіх здобувачів освіти, множинність форм оцінювання для зменшення ризику однобокого оцінювання, проведення контрольних заходів за однаковими вимогами, незалежно від викладача чи курсу;

- об’єктивність оцінювання – застосування чітких критеріїв оцінювання та оцінювання конкретних досягнень і результатів діяльності студента, уникаючи особистих вподобаннях або суб’єктивних поглядів викладача, перевірка робіт за стандартизованими формами, справедливе і неупереджене оцінювання;

- плановість – оцінювання та аналіз результатів мають здійснюватися з дотриманням відповідного плану: модульного, семестрового контролю, ДПА, атестація здобувачів;

- прозорість і відкритість – інформування студентів щодо критеріїв оцінювання, процедур оцінювання та результатів оцінювання;

- наявність зворотного зв’язку для аналізу виконаних робіт після оцінювання, роз’яснення по процесу та процедурі оцінювання;

- релевантність – визначення чітких критеріїв оцінювання, оцінка лише тих знань та навичок, що необхідні для досягнення програмних результатів оцінювання, які відображають цілі та завдання навчальної дисципліни, оцінювання реальних практичних навичок, які відповідають вимогам майбутньої професії;

- систематичність і системність – конкретизація планових результатів навчання та оцінювання має відповідати структурним компонентам змісту вивченого матеріалу, проводитись на всіх етапах освітнього процесу з використанням різних видів і методів контролю, систематичний аналіз результатів міжсесійного контролю і показників успішності з метою своєчасного здійснення заходів для поліпшення організації та змісту освітнього процесу;

- індивідуальний характер перевірки й оцінювання знань передбачає індивідуальну роботу викладача з кожним здобувачем освіти;

- тематичність перевірки – передбачає перевірку та оцінювання навчальної діяльності студентів за кожною темою курсів, що вивчаються;

- доброчесність – дотримання етичних норм, прозорості, чесності, самостійності виконання завдань та недопущенням академічного шахрайства;

- єдності вимог до аналізу й оцінки ходу вивчення і засвоєння майбутніми фахівцями навчально-програмного матеріалу відповідно до кваліфікаційних характеристик освітньо-професійних програм, чинних навчальних планів, програм навчальних дисциплін, посиленню особистої відповідальності здобувачів освіти за якість своєї навчальної діяльності.

1.6 Функції контролю. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

- освітня – полягає в систематичному спостереженні викладача за навчальною діяльністю здобувачів освіти, виявленні її результативності та її коригуванні;

- контролююча – передбачає визначення рівня досягнень окремого студента, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачу, відповідно, планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна – зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;

- діагностико-коригувальна – передбачає виявляння результатів і недоліків у знаннях, навичках та уміннях здобувачів освіти, з’ясування їх причини та визначання заходів для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності, внесення коректив у діяльність студента і педагога;

- стимулювально-мотиваційна – визначає справедливу та позитивно вмотивовану організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності студентів, формує позитивні мотиви навчання та переростає в стійкий мотив обов’язку відповідальності;

- виховна – систематичний контроль та оцінювання успішності виховують у студентів свідому дисципліну, наполегливість у роботі, працьовитість, почуття відповідальності, обов’язку, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю; залучає їх до взаємоконтролю, сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, взаємоповаги та інших позитивних якостей особистості;

- розвиваюча – обґрунтування оцінки викладачем, самооцінки і взаємооцінки сприяють розвитку у студентів логічного мислення, пам’яті, мисленнєвої діяльності тощо;

- управлінська – на основі контролю викладач одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного студента, і це дає йому змогу правильно скоригувати роботу здобувачів і свою.

2.1 Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти базується на сумативному оцінюванні, що забезпечує комплексну та підсумкову інформацію про рівень сформованості компетентностей здобувачів освіти. Сумативне оцінювання передбачає оцінювання результатів навчальної діяльності студентів через виконання визначених завдань, оцінка за які входить до загальної підсумкової оцінки за курс.

Взаємозв’язок програмних результатів навчання, видів навчальної діяльності (робіт) та критеріїв оцінювання забезпечує досягнення програмних результатів навчання. Критерії оцінювання базуються на очікуваних програмних результатах навчання. Критерії оцінювання видів навчальної діяльності (робіт) відображаються у програмах навчальних дисциплін і конкретизуються у робочих навчальних програмах (далі РНП), доводяться до відома здобувачів на початку вивчення освітньої компоненти та не можуть змінюватися упродовж її вивчення.

2.2 Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти включає:

- оцінювання результатів навчання протягом семестру під час вивчення освітніх компонент/навчальних дисциплін (попередній, поточний, повторний та рубіжний контроль);

- оцінювання результатів навчання після вивчення освітніх компонент/навчальних дисциплін (підсумковий контроль);

- оцінювання виконання програми та захисту звітних матеріалів з практик;

- оцінювання кваліфікаційних іспитів/інших форм проведення атестації здобувачів освіти (державна підсумкова атестація здобувачів освіти повної загальної (профільної) середньої освіти та атестація здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою).

2.3 Конкретні методи проведення та форми контролю з окремого освітнього компоненту визначаються викладачем, схвалюються цикловою комісією та відображаються у робочій навчальній програмі з дисципліни/практики (за виключенням ДПА та атестації здобувачів освіти випускних курсів, які визначаються нормативними документами).

2.4 Основними видами контролю результатів навчання під час вивчення освітніх компонент/навчальних дисциплін є.

Діагностичний/попередній/вхідний контроль – спрямований на визначення рівня освітньої компетентності здобувачів освіти з певної проблематики.

Попередній (вхідний) контроль (діагностика вхідного рівня знань здобувачів освіти) застосовується як передумова для успішного планування і керівництва освітнім процесом і конкретних дисциплін зокрема та дає змогу визначити наявний обсяг знань, умінь і навичок та рівень освітньої компетентності студентів перед вивченням нового курсу, нового розділу/теми, а також для встановлення міждисциплінарних зв’язків з метою планування і організації освітньої діяльності.

Поточний контроль знань є органічною та систематизованою частиною всього освітнього процесу і слугує засобом виявлення ступеня засвоєння окремих елементів навчального матеріалу та за необхідності, вміння застосовувати їх у практичній діяльності.

Поточний контроль здійснюється під час аудиторних занять (лекцій, практичних, та індивідуальних) і має на меті перевірку рівня підготовленості здобувача освіти до виконання конкретних завдань. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються викладачем.

Поточний контроль проводиться з метою діагностики засвоєння знань, умінь, навичок, в оперативному виявленні якості засвоєння знань, умінь, навичок рівню опанування навиків самостійної роботи і плануванню шляхів та засобів їх розвитку, визначення ефективності навчальної діяльності на занятті.

Завданнями поточного контролю є:

- виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;

- визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;

- виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;

- виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;

- стимулювати інтерес студентів до предмета/дисципліни і їх активність у пізнанні.

Формами поточного контролю є:

- фронтальне та індивідуальне опитування;

- проведення термінологічних диктантів;

- відповіді на письмові питання;

- розв’язання письмових завдань та практичних ситуацій, кейсів;

- тестування;

- виконання вправ: пробних – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань, умінь, навичок; тренувальних – набуття студентами навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням);

- творчих – застосування у нестандартних умовах) тощо.

Одержані результати поточного контролю використовуються викладачем для коригування методів і засобів навчання здобувачів освіти, організації їх самостійної роботи та при підсумковому контролі й оцінюванні знань студентів.

Періодичність поточного оцінювання здійснюється з урахуванням особливостей навчального предмета/дисципліни, розділу, теми та форми заняття.

Повторний контроль здійснюється за умови отримання незадовільної оцінки/ не атестації здобувачем освіти та спрямований на усунення прогалин в системі знань, умінь і навичок.

Рубіжний (тематичний/модульний) контроль здійснюється після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу теми/розділу/змістового модуля програми навчальної дисципліни/конкретного освітнього компонента. Його мета встановити рівень засвоєння системи отриманих знань та сформованості вмінь та навичок за більш довгочасний період і охопити більш значні за обсягом і логічною завершеністю розділи курсу (окремої теми), а також виявити взаємозв’язки з іншими розділами курсу та визначити, чи відповідає рівень їх засвоєння програмним вимогам.

Завдання рубіжного (тематичного/модульного):

- визначити, чи відповідає рівень засвоєння ЗУН з теми/розділу/модулю програмним вимогам (програмним результатам навчання (РН);

- визначити недоліки у структурі ЗУН здобувачів з окремої теми/розділу і вжити заходи щодо їх усунення;

- сигналізувати про стан процесу навчання здобувачів освіти для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання.

Формами рубіжного/тематичного/модульного контролю є:

- виконання тематичної/модульної контрольної роботи (відповіді на питання/тестування);

- виконання практичного завдання (комплексу різнорівневих завдань);

- публічні виступи на академконцертах, творчі звіти, покази тощо.

Результат рубіжного контролю освітньої діяльності здобувачів визначається сумарно за всіма складовими поточного та повторного контролю з урахуванням оцінок за аудиторну і самостійну роботу студентів. Модульний бал (МБ) підлягає корегуванню лише у випадку, якщо здобувач освіти отримав незадовільну оцінку або має не атестацію.

Практичний контроль надає можливість виявити здатність здобувача освіти застосовувати отримані знання на практиці рівень оволодіння необхідними уміннями, головними компонентами діяльності. В процесі виконання професійних/фахових завдань здобувач освіти обґрунтовує прийняті рішення, що дає можливість встановити рівень засвоєння теоретичних положень, тобто одночасно з перевіркою умінь здійснюється перевірка знань.

2.5 Обов’язковими видами контролю навчальних досягнень студентів є тематичний і підсумковий (семестровий, атестація здобувачів освіти).

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, контрольних (модульних) робіт, творчих практичних завдань, семестрового заліку, військових зборів, передбачених навчальним планом, захисту звіту з практики тощо. Форма та критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за курс повної загальної (профільної) середньої освіти визначаються відповідно до законодавства.

Оцінювання результатів навчання після вивчення освітніх компонентів/навчальних дисциплін (підсумковий/семестровий контроль) проводиться у таких формах.

Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння здобувачем освіти теоретичного та практичного матеріалу з окремого освітнього компонента/навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як окремий контрольний захід, передбачений навчальним планом. Форма проведення екзамену та вид завдань визначаються робочою навчальною програмою.

На підготовку і проведення кожного іспиту передбачено 1 кредит ЄКТС (30 годин). Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація (2 години).

Диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу з певної освітньої компоненти на підставі оволодіння теоретичним матеріалом (усні відповіді, письмові роботи, тестування) та виконання ним певних видів практичних робіт (академічні концерти, творчі покази, захист проєкту або практичної роботи).

У випадку якщо навчальним планом не передбачений семестровий екзамен або залік здобувачу освіти на підставі тематичних оцінок/ модульного контролю та виконання самостійної роботи виставляється семестрова оцінка. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень здобувачів освіти з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Результатом підсумкового контролю є підсумкова оцінка, що передбачає оцінювання результатів навчання на підставі результатів екзамену/екзаменів, диференційованого заліку/заліків, семестрової/семестрових оцінок шляхом їх поєднання та визначення середнього балу.

2.6 Оцінювання освітніх компонентів/дисциплін освітньо-професійної програми, інтегрованих до програми повної загальної (профільної) середньої освіти середньої профільної школи. Оцінка (семестрова/підсумкова, залік/екзамен) за освітній компонент, інтегрований до програми середньої профільної школи виставляється за 12-бальною шкалою та за чотирьох бальною шкалою.

2.7 Оцінювання виконання програми та захисту звітних матеріалів практики, який передбачає оцінювання рівня виконання здобувачами освіти завдань, визначених програмою практики. Оцінювання звітних матеріалів з практики здійснюється у формі особистого захисту здобувачем результатів проходження практик. До складу комісії, яка оцінює результати проходження практики залучаються: викладач-керівник практики від коледжу; представник бази практики та, за можливості, стейкхолдерів.

2.8 Оцінювання самостійної роботи здобувачів освіти. Контроль самостійної роботи здобувачів освіти в залежності від виду самостійної роботи і передбачає такі форми:

- тестування;

- контрольні роботи;

- відповіді на контрольні питання подані у самостійній роботі;

- співбесіда, семінари;

- захист проєктів;

- перевірка виконання індивідуальних завдань під час практики;

- ділові ігри та творчі наукові конференції;

- завдання, що передбачають нестандартні рішення;

- звіти з виконання творчих/практичних робіт;

- заповнення робочого зошиту з самостійної роботи;

- індивідуальне творче завдання, реферат та його захист;

- доповідь з презентацією та або іншої форми ілюстративним матеріалом;

- інші форми.

У процесі проведення контрольних заходів самостійної роботи, викладач оцінює:

- рівень засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання;

- уміння використовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань;

- обґрунтованість та логічність викладення самостійно вивченого матеріалу;

- повноту розкриття теми роботи;

- оформлення матеріалів згідно з висунутими вимогами.

Результати самостійної роботи здобувачів освіти оцінюються згідно з прийнятою в Коледжі чотирьох бальною шкалою оцінювання.

Методика та критерії оцінювання самостійної роботи здобувачів освіти визначені в «Положенні про організацію самостійної роботи здобувачів освіти у комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради у Розділі 5 «Контроль і оцінювання самостійної роботи».

2.9 Складовою системи оцінювання результатів навчання є самооцінювання, спрямоване на розвиток здатності здобувачів освіти до рефлексії, самоконтролю та усвідомлення власної освітньої траєкторії.

Самооцінювання студентів це процес самостійної оцінки своїх знань, вмінь, досягнень та загального прогресу в навчанні.

Самоконтроль призначений для самооцінки здобувачами освіти якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної освітньої компоненти (розділу, теми). З цією метою в методичних комплексах (практичних та самостійних робіт), передбачаються питання для самоконтролю.

Самооцінювання сприяє формуванню відповідальності, самостійності та навичок критичного мислення.

Самооцінювання не замінює педагогічне оцінювання, але доповнює його, забезпечуючи студентоцентрованість/студентоорієнтованість освітнього процесу. Воно сприяє усвідомленню сильних і слабких сторін навчання.

Здобувачі освіти мають можливість оцінювати рівень засвоєння знань і сформованості навичок із певних дисциплін, тем або модулів шляхом: відповідей на запитання; виконання самоконтрольних тестів; аналізу власних прогалин у знаннях; оцінювання здатності застосовувати знання на практиці.

Враховуючи мистецьку спрямованість Коледжу, здобувачі освіти можуть здійснювати самооцінювання власних творчих і виконавських робіт. Таке самооцінювання стимулює розвиток художнього смаку, професійної самокритичності, здатності до самовдосконалення та включає аналіз: відповідності роботи задуму, образній і художній ідеї; досягнення поставленої мети; технічної та виконавської точності; сценічної культури або культури презентації; дотримання стилістичних вимог; творчого підходу та індивідуального стилю.

Під час виконання групових завдань здобувачі здійснюють самооцінювання власного внеску у виконання спільної роботи, що охоплює: ступінь відповідальності за свою частину проєкту; якість взаємодії з іншими учасниками групи; здатність працювати в команді; рівень ініціативності; оцінку загального результату групової діяльності.

У процесі підготовки до підсумкового контролю здобувач освіти може також здійнювати самооцінювання, яке має сприяти ефективнішому та усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу: оцінювати рівень опанування окремих тем; визначати питання, що потребують додаткового опрацювання; проводити самостійне тестування; формувати індивідуальний план підготовки.

Під час виконання групових завдань здобувачі здійснюють самооцінювання власного внеску у виконання спільної роботи, що охоплює: ступінь відповідальності за свою частину проєкту; якість взаємодії з іншими учасниками групи; здатність працювати в команді; рівень ініціативності; оцінку загального результату групової діяльності.

Результати самооцінювання не можуть бути підставою для зниження підсумкової оцінки. Самооцінювання сприяє підвищенню академічної свободи та розвитку освітньої траєкторії здобувача освіти.

2.10 За рішенням циклової комісії здобувачам освіти, які брали участь у науково-дослідній роботі (участь у роботі наукових конференцій, всеукраїнських олімпіад та міжнародних конкурсах тощо) і досягли значних результатів, можуть присуджуватися заохочувальні бали до сумарної семестрової оцінки.

2.11 Порядок визнання результатів навчання, перезарахування освітніх компонентів та кредитів на підставі документів про раніше здобуту (зокрема, незакінчену) професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту визначається Положенням про порядок визначення академічної різниці, визнання результатів попередніх періодів навчання та перезарахування освітніх компонентів у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради.

2.12 Атестація здобувачів освіти здійснюється у формі Державної підсумкової атестації та атестації здобувачів фахової передвищої освіти.

Державна підсумкова атестація (ДПА) здобувачів освіти за курс повної загальної (профільної) середньої школи. Це форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державних стандартів загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Вона проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН від 07 грудня 2018 року №1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за №8/32979, та атестацію здобувачів фахової передвищої освіти.

Атестація здобувачів фахової передвищої освіти здійснюється у формах, визначених стандартами фахової передвищої освіти з відповідних спеціальностей. Коледж може встановлювати додаткові форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти, зокрема кваліфікаційного іспиту з однієї або більше навчальних дисциплін, комплексні атестаційні іспити, захист кваліфікаційної роботи.

Атестацію здобувачів фахової передвищої освіти (у формах, визначених стандартами фахової передвищої освіти з відповідних спеціальностей) здійснюють екзаменаційні комісії, до складу яких можуть включатися представники роботодавців та їх об’єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ, інших організацій відповідно до «Положення про порядок створення та організацію роботи екзаменаційних комісій з атестації здобувачів фахової передвищої освіти в Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради.

Атестація здобувачів освіти здійснюється у формах визначених в Стандартах фахової передвищої освіти України:

- кваліфікаційних іспитів, які мають бути спрямовані на перевірку досягнень результатів навчання, визначених Стандартом та освітньо-професійною програмою, у тому числі публічної практичної демонстрації набутих виконавських, викладацьких або організаційно-творчих компетентностей;

- публічної демонстрації кваліфікаційної роботи у формі показу самостійно виконаного спеціалізованого творчого завдання (відповідно до освітньо-професійної програми); у кваліфікаційній роботі не повинно бути плагіату, фабрикації, фальсифікації; кваліфікаційна робота в оцифрованому вигляді розміщується на гугл-дисках циклових комісій;

- концертного виступу (відповідно до спеціалізації), який передбачає публічне виконання здобувачем сольної або в складі колективу концертної програми; онцертний виступ має бути записаний на електронні носії та зберігатися на гугл-дисках циклових комісій.

На підставі рішення екзаменаційної комісії особі, яка продемонструвала відповідність результатів навчання вимогам освітньо-професійної програми, присуджується освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра та присвоює відповідну кваліфікацію.

За умови оволодіння відповідними компетентностями та успішного проходження атестації, під час якої вони перевіряються, можуть присвоюватися відповідні професійні кваліфікації.

Отримання педагогічної кваліфікації забезпечується опануванням блоку психолого-педагогічної підготовки, проходженням педагогічної практики та складанням кваліфікаційного іспиту з основ педагогічної майстерності.

3.1 При визначення критеріїв рівня засвоєних знань та сформованих умінь та навичок мають бути враховані характеристики якості знань, рівень сформованості умінь та навичок, які  взаємопов’язані та доповнюють одна одну.

Знання є головним компонентом освіти. Вони узагальнюють у собі накопичений досвід людства у вигляді фактів правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука. Якість знань характеризується:

- повнотою знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно-наслідкових зв’язків тощо;

- глибиною знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

- гнучкістю знань – уміння студентів застосовувати набуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях;

- системністю знань, їх упорядкованість, щоб будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях для наступного, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

- усвідомленістю знань, що полягає в розумінні зв’язків між ними;

- дієвістю знань, що передбачає вміння оперувати ними, знаходити варіативні способи застосування їх, знаходити варіативні способи використання знань;

- міцністю знань – тривалість збереження їх у пам’яті, відтворення їх у необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь студентів діяти. Уміння – здатність на належному рівні виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною знань і навичок; це усвідомлена, спланована, інтелектуальна діяльність, яка в освітньому процесі необхідна для вирішення нових складних завдань.

Навичка – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, точно і швидко, без зайвих затрат фізичної та нервово-психічної енергії; точна, безпомилкова діяльність, яка після багаторазового повторення стає автоматичною.

Розрізняють уміння і навички теоретичні/розумові (в їх основі правила оперування поняттями, вони є результатом аналізу-синтезу) і практичні (дії, що регулюються за допомогою формул, моделей, зразків).

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід студентів, їхні дії, переживання, почуття, які виявляються у відношенні до того, що оточує (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності здобувачів освіти, прагненні закріплювати позитивні надбання в навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

3.2. Критерії оцінювання вимірюють здобуті студентом результати навчання, які особа демонструє при оцінюванні. Форми та методи контролю забезпечують відповідність оцінювання успішності здобувачів та встановлення факту досягнення ними результатів навчання. Результати підсумкового/семестрового контролю, а також оцінки за залік/іспит заносяться до індивідуального навчального плану здобувача освіти.

3.3. Критерії оцінювання для кожного виду діяльності розробляються викладачем та відображаються у робочій навчальній програмі освітнього компонента/навчальної дисципліни/практики тощо. Критерії оцінювання доводяться до відома здобувачів на початку вивчення освітнього компонента/навчальної дисципліни/практики.

На початку вивчення відповідної дисципліни/практики здобувачам повідомляють про наявність робочих навчальних програм та публічний доступ до них, кількість навчальних тем/розділів/модулів, зміст, форми проведення поточного контролю та критерії їх оцінювання.

3.4. При поточному контролі знань оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах здобувачів освіти на заняттях, їх активність при обговоренні питань; результати виконання і захисту практичних робіт; результати контролю у формі тестів тощо. Оцінюванню при проведенні поточного контролю знань також підлягають: рівень теоретичних знань та практичних навичок з тем, включених до навчальних/змістових модулів/тем; самостійне опрацювання визначених робочою програмою тем і питань; результати контрольних робіт, творчих проєктів; представлені реферати; опрацювання різноманітних завдань, написання есе, підготовка анотацій публікацій тощо.

3.5. Оцінювання результатів підсумкового (семестрового) контролю.

Залік/диференційований залік/семестрова. Оцінка виставляється за результатами роботи здобувача освіти протягом семестру. В окремих випадках за рішенням навчальної частини і циклової комісії оцінка може виставлятися за результатами підсумкової контрольної роботи. Оцінка за залік вноситься викладачем до заліково-екзаменаційної відомості, розміщеної на Google Диску коледжу. У навчальній частині відомість роздруковується у та підписується викладачем (Зразок Відомості обліку успішності дивись у Додатку 1).

Підсумковий (семестровий) контроль у формі екзамену. На екзамен виносяться ключові питання/завдання, що потребують усвідомленої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Перелік екзаменаційних питань і завдань, критерії їх оцінювання визначаються цикловою комісією і включаються до робочої програми навчальної дисципліни. Оцінка за екзамен виставляється викладачем до заліково-екзаменаційної відомості, розміщеної на Google Диску коледжу. У навчальній частині відомість роздруковується та підписується викладачем (Зразок Відомості обліку успішності дивись у Додатку 1).

Для освітнього компонента/навчальної дисципліни, яка вивчається протягом більш ніж одного навчального семестру, підсумкова оцінка визначається як середнє арифметичне всіх отриманих здобувачем балів за результатами всіх форм семестрового (підсумкового) контролю.

3.6. Критерії оцінювання практик/видів практик. Умови оцінювання практик визначаються цикловими комісіями з урахуванням специфіки та особливостей спеціальності підготовки фахівців, видів практик, які проходить здобувач і зазначаються у методичних рекомендаціях щодо організації, захисту та оцінювання відповідної практики.

3.7. Критерії оцінювання атестації здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою. Умови оцінювання визначаються цикловими комісіями з урахуванням специфіки та особливостей спеціальності підготовки фахівців, видів цієї атестації, які проходить здобувач і зазначаються у Програмі атестації здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою (розробляється випусковою цикловою комісією, затверджується методичною радою Коледжу).

3.8 Оцінювання навчальних досягнень здобувачів профільної середньої освіти здійснюється відповідно до загальних критеріїв, наведених у таблиці 1.

3.9. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої освіти здійснюється відповідно до загальних критеріїв, наведених у таблиці 2.

3.10. Співвідношення оцінювання навчальних досягнень інтегрованих курсів здійснюється за шкалою, наведеною у таблиці 3.

3.11. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої освіти при проведенні попереднього, поточного та повторного контролю знань здійснюється відповідно до загальних критеріїв, наведених у таблиці 4.

3.12. Оцінювання результативності виконання здобувачами фахової передвищої освіти контрольної роботи з навчальної дисципліни здійснюється відповідно до критеріїв, наведених у таблиці 5.

3.13. Оцінювання результативності виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни здобувачами ЗФЗО здійснюється відповідно до критеріїв, наведених у таблиці 6.

Якщо робота отримала оцінку «Незадовільно» вона не зараховується і повертається студенту на доопрацювання або виконується нова робота у залежності до зауважень викладача-рецензента.

3.14. Оцінювання результативності виконання здобувачами фахової передвищої освіти тестових завдань з навчальної дисципліни здійснюється відповідно до критеріїв, наведених у таблиці 7.

У випадку виконання тестових завдань здобувачами освіти на окремих освітніх платформах, відсотковий принцип переводу кількості балів в оцінку при цьому зберігається.

3.14. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої освіти при проведенні екзамену (підсумкового контролю знань) з навчальної дисципліни здійснюється відповідно до загальних критеріїв, наведених у таблиці 8.

3.16. Оцінювання результативності виконання здобувачами фахової передвищої освіти програми практики та захисту звіту з практики здійснюється відповідно до загальних критеріїв, наведених у таблиці 9.

4.1. До підсумкового/семестрового контролю з навчальної дисципліни (підсумкова оцінка/залік/екзамен) допускаються здобувачі освіти Коледжу, які виконали всі види робіт, що передбачені навчальною програмою відповідно до навчального плану.

До екзаменаційної сесії допускаються здобувачі освіти, які отримали оцінки з усіх навчальних дисциплін, що передбачені навчальним планом, і мають допуск до сесії від завідувача відділення.

4.2 Процедура проведення оцінювання має відповідати наступним вимогам:

- періодичність проведення екзаменів упродовж сесії не має перевантажувати здобувачів освіти. Зокрема, не допускається складання здобувачем освіти двох екзаменів протягом одного календарного дня, а при укладанні графіку екзаменів за денною формою здобуття освіти екзамени плануються не частіше, ніж один раз на два дні;

- графік проведення тематичного/модульного контролю, заліків/екзаменів, семестрового/підсумкового оцінювання заздалегідь доводиться до відома здобувачів освіти (не пізніше ніж за два тижня);

- форма проведення контрольних заходів та їх тривалість, особливі вимоги щодо процедури їх проведення мають доводитися до відома здобувачів освіти завчасно (щонайменше за тиждень);

- здобувачі освіти мають бути ознайомлені із засобами контролю за дотриманням правил академічної доброчесності під час екзамену/заліку/контрольної роботи тощо та наслідками за їх порушення;

- при проведенні будь-яких форм контролю викладачем (екзаменаційною комісією) має визначатися вичерпний перелік дозволених допоміжних засобів.

4.3 Здобувач освіти, який проходить контроль знань, не має права використовувати будь-яку зовнішню (сторонню) допомогу, у разі:

- якщо викладач має обґрунтовані факти використання здобувачем освіти недозволених допоміжних засобів під час проведення оцінювання, то в такому випадку викладач зобов’язаний запропонувати такій особі вчинити дії, які б не порушували академічну доброчесність. Якщо здобувач освіти відмовляється від пропозиції вчинити відповідні дії, то його результат оцінюється як «не атестований»/«незадовільно»;

- якщо здобувач освіти намагається вплинути на результат оцінювання шляхом списування або з використанням недозволених допоміжних засобів чи зовнішньої допомоги (обману), його результат оцінюється як «не атестований»/«незадовільно»;

- якщо здобувач освіти порушує порядок проведення контролю знань, він може бути видалений з місця (аудиторії чи віртуальної кімнати під час дистанційного (змішаного) навчання), і в цьому разі його результат оцінюється як «не атестований»/»/«незадовільно».

Порушення академічної доброчесності в процесі складання заліку/екзамену, захисту практик мають негайно оголошуватися викладачем (викладачами); документ, що засвідчує факт порушення (доповідна записка, протокол тощо) має бути переданий завідувачу відділення Коледжу в день проведення оцінювання.

4.4 Здобувачі освіти не пізніше завершення процедури оцінювання повинні отримати інформацію про час і місце оприлюднення результатів оцінювання, а терміни для повторного складання підсумкових форм контролю для здобувачів освіти мають бути визначені до початку оцінювань.

4.5. Обов’язковою вимогою до викладача (викладачів) при проведенні оцінювання є:

- проведення екзамену у відповідності до встановленого графіку екзаменаційної сесії (графіку освітнього процесу);

- недопущення здобувача освіти до складання екзамену/заліку без індивідуального навчального плану здобувача освіти;

- наявність на екзамені/заліку затвердженої у встановленому порядку робочої навчальної програми (або її копії) освітньої компоненти/навчальної дисципліни з якої проводиться екзамен (залік);

- наявність на екзамені оформлених і затверджених у встановленому порядку екзаменаційних білетів. (Зразок оформлення екзаменаційного білета та аркуша усної відповіді здобувача освіти дивись у Додатку 3-4);

- наявність на екзамені результатів поточного контролю здобувачів за семестр з відповідної навчальної дисципліни;

- наявність екзаменаційної комісії (у разі її створення) у повному складі під час проведення екзамену.

4.6 Здобувач освіти, який не погоджується з результатом оцінювання має право оскаржити результати оцінювання. Порядок оскарження (апеляції) результатів оцінювання визначається Розділом 6 цього Положення.

4.7 Здобувачі освіти Коледжу мають право (як виняток) на відвідування навчальних занять, складання семестрового контролю та екзаменаційної сесії за індивідуальним графіком.

4.8 Здобувач освіти, який за результатами поточного контролю має оцінку «незадовільно» або «неатестований», вважається таким, що не виконав вимоги навчального плану. У день складання семестрового контролю біля його реквізитів (прізвище, ім'я) у відомості робиться запис «не допущено».

Здобувачам освіти, які одержали під час семестрового контролю незадовільні оцінки або не з’явилися на контрольний захід з будь-яких причин, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Повторне складання семестрового контролю з навчальної дисципліни допускається не більше двох разів. Результати ліквідації академічної заборгованості (первинної та вторинної) відображаються у «Відомості ліквідації академічної заборгованості». Додаток 2.

4.9 Здобувачам освіти, які отримали під час складання екзамену/заліку незадовільні оцінки або не з’явилися на екзамен/залік, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість з дисципліни, але не більше двох разів.

Здобувачам освіти, які не з’явились на семестровий контроль або екзамен з будь-яких причин, у відповідній відомості робиться запис «не з’явився». Якщо здобувач освіти не з’явився з неповажної причини, відсутність прирівнюється до негативного результату.

Здобувачам освіти Коледжу, які з поважних причин, що підтверджено документально, у встановлені терміни не склали семестровий контроль і не були допущені до складання екзаменів, призначається індивідуальний термін їх складання, як правило, не більше протягом двох тижнів від початку наступного семестру.

Академічна заборгованість з будь-якої дисципліни повинна бути ліквідована не пізніше як за два тижні від початку весняного семестру (зимова сесія) та до 30 серпня (літня сесія).

4.10 Здобувачі освіти, які повністю виконали вимоги навчального плану семестру, переводяться на наступний курс наказом директора Коледжу.

4.11 На підставі подання завідувача відділення видається наказ директора Коледжу про відрахування здобувачів освіти за невиконання навчального плану здобувачів освіти. Відрахуванню підлягають особи, які:

- без поважних причин не виконали вимоги навчального плану семестру, внаслідок чого не були допущені до проходження семестрового контролю або складання екзаменів;

- не ліквідували академічну заборгованість у встановлений термін;

- склали на незадовільні оцінки протягом сесії екзамени з чотирьох та більше дисциплін, включаючи практику;

- втретє отримали незадовільні оцінки з однієї дисципліни при проходженні семестрового контролю або при складанні екзамену;

- без поважної причини не виконали програму практики або не склали на задовільну оцінку у встановлений термін підсумковий контроль з практики.

4.12. Результати семестрового контролю та екзаменів обговорюються на засіданнях циклових комісій, Педагогічної ради і є одним із важливих чинників управління якістю освітнього процесу в Коледжі.

5.1. Здобувач освіти має право на апеляцію результатів будь-якого виду оцінювання: поточного, рубіжного, підсумкового (семестрового), а також результатів атестації та оцінювання практик, якщо вважає, що оцінка не відповідає фактично продемонстрованим результатам навчання або була виставлена з порушенням встановленої процедури. Зразок заяви на оскарження (апеляцію) результатів навчання дивись у Додатку 5.

5.2 Апеляція стосується виключно процедури та коректності оцінювання, а не змісту навчальних програм, переліку завдань чи складності питань контролю.

5.3 Апеляція результатів рубіжного (модульного/тематичного) контролю подається здобувачем освіти в письмовій формі на ім’я директора Коледжу не пізніше наступного дня з моменту отримання оцінки.

Циклова комісія розглядає звернення протягом 5 робочих днів та ухвалює рішення:

- залишити оцінку без змін;

- змінити оцінку на підставі повторного перегляду роботи.

5.4 Апеляція результатів підсумкового контролю (екзамену, диференційованого заліку, семестрової оцінки) подається здобувачем освіти у письмовому вигляді на ім’я директора Коледжу не пізніше наступного дня після оголошення результатів.

5.5. Для розгляду апеляції створюється апеляційна комісія, до складу якої входять:

- голова циклової комісії або уповноважений член;

- викладачі відповідного профілю, які не здійснювали оцінювання здобувача;

- за потреби – представник адміністрації Коледжу;

- член профспілкового комітету;

- представник Студентської ради Коледжу.

Первинний оцінювач (викладач) може бути залучений лише для надання пояснень і не бере участі в ухваленні рішення.

Апеляційна комісія протягом 5 робочих днів розглядає заяву, переглядає роботи, з’ясовує обставини, аналізує дотримання критеріїв оцінювання та ухвалює рішення щодо:

- підтвердження оцінки;

- підвищення оцінки;

- зниження оцінки (лише у випадку виявлення порушень академічної доброчесності).

Рішення комісії оформляється протоколом та доводиться до відома здобувача освіти. Рішення комісії є підставою для коригування оцінки в навчальній документації.

5.6. Апеляція щодо результатів атестації (кваліфікаційних іспитів, захисту кваліфікаційної роботи, концертного виступу) подається письмово на ім’я директора Коледжу в день оголошення результатів або не пізніше наступного робочого дня.

Директор створює окрему апеляційну комісію, до складу якої не можуть входити члени екзаменаційної комісії, що оцінювала здобувача.

Рішення апеляційної комісії щодо результатів атестації є остаточним і може бути скасоване лише в разі встановлення порушення законодавства або положень внутрішніх нормативних документів Коледжу.

5.7. Апеляція не може бути підставою для погіршення становища здобувача освіти, за винятком випадків встановленого академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, списування або інших форм академічної недоброчесності.

5.8 Якщо під час апеляцій розкрито недоліки або невідповідності в процедурах оцінювання, циклові комісії та адміністрація Коледжу вживають заходів щодо їх усунення та недопущення у майбутньому.

6.1. Це Положення розглядається і схвалюється Педагогічною радою, затверджується директором коледжу та є обов’язковим для виконання усіма учасниками освітнього процесу.

6.2. Це Положення набуває чинності з наступного дня після введення його в дію.

6.3. Зміни та доповнення до цього Положення розглядаються і схвалюються Педагогічною радою та затверджуються директором Коледжу шляхом викладення його у новій редакції.

6.4. Термін дії цього Положення визначається строком його використання до заміни Положення у новій редакції.

6.5. Коледж забезпечує публічний доступ до тексту цього Положення через офіційний сайт Коледжу.