ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОГРАМУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА, ПРАКТИКИ) ТА РОБОЧУ ПРОГРАМУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ У КОМУНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «ХАРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Положення «Про програму навчальної дисципліни (навчального предмету, практики) та робочу програму начальної дисципліни» (далі – Положення) Комунального закладу «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про фахову передвищу освіту», Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1187, із змінами і доповненнями від 24 березня 2021 року №365) освітніх стандартів фахової передвищої освіти, Положення про організацію освітнього процесу у Комунальному закладі «Харківський фаховий вищий коледж мистецтв» Харківської обласної ради (далі – Коледж).

1.2. Метою Положення є встановлення у Коледжі єдиних вимог до порядку розроблення, затвердження, впровадження, структури, змісту та правил оформлення навчальних та робочих програм навчальних дисциплін підготовки фахівців за освітніми програмами освітньо-кваліфікаційного рівня фаховий молодший бакалавр та навчальних програм дисципліни загальноосвітньої підготовки.

1.3. У Коледжі для забезпечення освітнього процесу розробляються:

1) програми навчальних дисциплін (навчального предмету, практики) та робочі програми навчальних дисциплін нормативної частини освітньо-професійної програми підготовки фахового молодшого бакалавра у Коледжі;

2) програми варіативних навчальних дисциплін (за вибором здобувача освіти) – складової варіативної частини освітньо-професійної програми підготовки фахового молодшого бакалавра у Коледжі;

3) програми предметів повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти).

1.4 Програма навчальної дисципліни є нормативним документом, що розробляється на підставі розділу 2 відповідної освітньо-професійної програми (освітньо-професійної програми та освітньої програми повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти).

Навчальна програма розробляється державною мовою.

1.5. Програма навчальної дисципліни може корегуватись у випадках:

1) змін у нормативно-правових актах та документах;

2) змін у стандартах освіти;

3) змін в освітньо-професійних програмах та освітніх програмах повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти);

4) впровадження нової/інноваційної навчальної технології.

1.6. Робоча програма навчальної дисципліни є основним методичним документом, що розробляється на основі навчальної програми з метою конкретизації змісту, форм та засобів організації навчальної роботи, поточного й підсумкового контролю, системи оцінювання результатів навчання тощо і є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється державною мовою.

1.7. Програми навчальних дисциплін та робочі програми навчальних дисциплін розробляються педагогічними працівниками циклових комісій Коледжу професійна кваліфікація яких відповідає ліцензійним умовам провадження освітньої діяльності.

Розробка програми дисципліни включається до індивідуального плану роботи педагогічного працівника у розділ «Методична робота».

1.8. До розробки програм можуть залучатись стейкхолдери: науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти відповідних спеціальностей, роботодавці, провідні представники галузі культури і мистецтва, здобувачі освіти. Форму та способи такого залучення визначає розробник програми.

1.9. При розробленні програм навчальних дисциплін та робочих програм навчальних дисциплін слід врахувати перспективні напрями розвитку галузі культури і мистецтва; забезпечити наступність та необхідні міждисциплінарні зв’язки, мотивацію навчання здобувачів освіти, формування інтересу до майбутньої професії, виконання вимог стандарту ФПО за відповідною спеціальності, освітньо-професійної програми, навчального плану (робочого навчального плану для програм навчальних дисциплін та робочих програм навчальних дисциплін).

1.10. Суб’єктами процесу розроблення та впровадження (використання в освітньому процесі) програм навчальних дисциплін та робочих програм навчальних дисциплін є:

1) розробник (-ки) програми – викладач(-і), якому (яким) доручено цикловою комісією розроблення програми навчальної дисципліни, відповідно до кваліфікації викладача за дипломом;

2) викладачі, які викладають дану дисципліну у поточному навчальному році, для розробки на її основі робочої програми навчальної дисципліни;

3) інші викладачі – з метою уникнення дублювання при викладанні суміжних дисциплін та узгодження змісту і методико-технологічних аспектів дисциплін, пов’язаних з даною дисципліною;

4) циклова комісія – профільна навчальній дисципліні комісія, викладачами якої здійснюється викладання відповідної навчальної дисципліни та яка схвалює відповідну програму навчальних дисциплін та робочу програму навчальних дисциплін;

5) голови відповідних циклових комісій, які забезпечують організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснюють контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів циклової комісії (організацію розроблення та впровадження відповідних програм), мають право давати розробникам програм відповідні рекомендації/вказівки з розроблення програм;

6) члени комісії Коледжу з моніторінгу якості освіти – для забезпечення перевірки відповідності змісту навчальної дисципліни компетентностям і результатам навчання конкретної освітньо-професійної програми;

7) методична рада Коледжу, яка розглядає та рекомендує до затвердження програми навчальних дисциплін.

1.11. З метою забезпечення якості освітньо-професійних програм, відповідності змісту дисципліни вимогам освітніх стандартів, тенденціям розвитку галузі та спеціальності навчальна програма підлягає перегляду та оновленню не рідше, ніж 1 раз на 4 роки.

Перегляд навчальної програми навчальної дисципліни здійснюється на вимогу чи за ініціативи комісії Коледжу з моніторінгу якості освіти, стейкхолдерів, чиї пропозиції розглядаються та обговорюються на засіданнях циклових комісій. Усі зміни до програми затверджуються у встановленому порядку, відповідно до п.2.4.даного Положення.

1.12. Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни оприлюднюються на офіційному веб-сайті Коледжу з метою надання здобувачам освіти та іншим учасникам освітнього процесу вільного доступу до них. Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни вибіркових навчальних дисциплін мають бути доступними здобувачам освіти на момент здійснення вибору дисципліни.

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Програма навчальної дисципліни (навчального предмета, практики) визначає її зміст, мету, завдання, очікувані результати навчання та сформовані компетентності, розподіл загального обсягу годин між видами навчальних занять та самостійною роботою здобувачів освіти, послідовність, організаційні форми навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання результатів навчання тощо.

2.2. Навчальні програми дисципліни за своїм призначенням поділяються на навчальні програми предметів загальноосвітньої підготовки та навчальні програми дисциплін (освітніх компонентів) підготовки фахового молодшого бакалавра, які, в свою чергу, поділяються на програми дисциплін обов’язкові компоненти ОПП та програми дисциплін вибіркової компоненти ОПП.

Навчальна програма дисципліни загальноосвітньої підготовки – це складова освітньої програми профільної середньої освіти Коледжу, яка розробляється на основі відповідних документів МОН України та забезпечує виконання Державного стандарту профільної середньої освіти.

Навчальна програма дисципліни підготовки фахового молодшого бакалавра визначає місце навчальної дисципліни в системі підготовки фахового молодшого бакалавра відповідної освітньо-професійної програми, мету, завдання, результати навчання та компетентності, які повинні набути здобувачі освіти в процесі навчання, загальний зміст навчальної дисципліни, послідовність та обсяг окремих змістових частин.

Для всіх форм навчання розробляється єдина навчальна програма за визначеною структурою.

Для багатосеместрових навчальних дисциплін розробляється єдина навчальна програма із умовним розбиттям її складових за семестрами/роками викладання.

2.3. На основі програми навчальної дисципліни розробляються робочі програми навчальних дисциплін, матеріали навчально-методичного забезпечення, що гарантують успішне оволодіння здобувачами фахової передвищої освіти програмного матеріалу.

2.4. Програми навчальних дисциплін (навчального предмету, практики) затверджуються за такою процедурою:

1) розглядаються та схвалюються на засіданні циклових комісій;

2) погоджуються на методичній раді коледжу;

3) затверджуються на педагогічній раді.

Програми навчальних дисциплін і робочі програми мають бути затверджені не пізніше ніж за два місяця до початку навчального процесу.

2.5. Навчальна програма навчальної дисципліни, затверджена у встановленому порядку, зберігається у друкованому вигляді на цикловій комісії. Електронні копії програм зберігаються і доступні для ознайомлення в у реєстрі навчальних програм, розміщених у інформаційно-освітньому середовищі Коледжу.

2.6. Контроль за якістю підготовки програми навчальної дисципліни, її відповідності навчальним планам та освітнім стандартам покладається на голів циклових комісій, завідувача відділенням, методиста коледжу та заступника директора з навчально-методичної роботи Коледжу.

2.7. При розробленні програм навчальних дисциплін та робочих програми може бути корисною така послідовність етапів.

Перший етап – визначення місця та цільового призначення навчальної дисципліни у підготовці фахового молодшого бакалавра та мети її вивчення. Для цього аналізується освітній стандарт і визначаються ті вимоги, які мають бути реалізовані при вивченні цієї дисципліни. Мета вивчення дисципліни має бути подана у вигляді системи здатностей (компетентностей), типових завдань діяльності. Формулювання мети навчальної дисципліни має визначити узагальнені вимоги до результатів навчання з навчальної дисципліни.

Другий етап – визначення структури і складу програми навчальної дисципліни пов’язаний із визначенням її складу і структури. Головними системоутворюючими елементами при визначенні структури дисципліни є об’єкт та предмет вивчення, його відношення до професійної діяльності майбутнього фахівця, а також міждисциплінарні зв’язки.

Структурування навчальної дисципліни за розділами, темами здійснюється на основі виділення інформації, необхідної і достатньої для досягнення встановленої на попередньому етапі мети навчальної дисципліни.

Структурування дисципліни пов’язано з виявленням внутрішніх зв’язків. На основі взаємозв’язків між темами здійснюється систематизація, виявлення відсутнього навчального матеріалу, або зайвих повторів, забезпечення послідовності вивчення певних тем. Структура навчальної дисципліни віддзеркалюється у змісті навчального матеріалу програми.

Третій етап роботи пов’язаний із визначенням вимог до результатів навчання, які зазначаються як завдання навчальної дисципліни. Завдання вивчення дисципліни мають бути подані у вигляді системи знань та умінь із зазначенням певного рівня їх сформованості (відповідно до переліку компетентностей та результатів навчання в ОПП).

Результати навчання мають бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення навчання можна було перевірити ступінь досягнення запланованих результатів. Чітке визначення вимог до запланованих результатів навчання є підставою для наступного планування змісту практичних (за наявності) занять та самостійної роботи студентів (СРС).

Четвертий етап – планування орієнтовної тематики практичних завдань, що далі конкретизується у робочій програмі. При визначенні цих занять потрібно враховувати зазначений рівень сформованості необхідних умінь та досвіду, а також особливості кожного виду навчальних занять, які визначені у «Положенні про організацію навчального процесу в Коледжі».

П’ятий етап – планування завдань для СРС, визначення обсягу і змісту самостійної роботи студентів та витрат часу на їх виконання з урахуванням складності та трудомісткості.

З метою забезпечення ефективності СРС необхідно передбачити її чітке планування, розмаїття видів, посилення професійної спрямованості завдань, формування досвіду самостійної роботи.

Шостий етап – визначення контрольних заходів, їх розподіл за темами. Необхідно визначити цілі та завдання цих заходів, розробити контрольні завдання для перевірки рівня засвоєння студентами відповідних знань та оволодіння уміннями, набуття досвіду, передбачених програмою.

На заключному етапі розробники програми на основі дидактичних принципів і набутого досвіду мають надати рекомендації щодо розподілу навчального матеріалу за модулями (за змістовими модулями), розроблення робочих програм, з раціонального розподілу навчального часу за певними видами аудиторних занять та СРС для різних форм навчання тощо.

3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Програми навчальних дисциплін розробляються за формою, наведеною у додатку 1 цього Положення. Розробники Програм навчальних дисциплін можуть вносити зміни і доповнення до запропонованої форми за умови збереження структури наповнення відповідних розділів.

Програма навчальної дисципліни складається з:

1) титульної сторінки;

2) вступу;

3) мети та завдання навчальної дисципліни;

4) структури навчальної дисципліни;

5) змісту навчальної дисципліни;

6) рекомендованої тематики практичних та/або індивідуальних (за наявності) занять»;

7) рекомендованої тематики практичних та/або індивідуальних (за наявності) занять;

8) рекомендованих інформаційних джерел;

9) засобів діагностики результатів навчання;

10) методичних рекомендацій.

2.3. Титульна сторінка. На титульній сторінці міститься дані про затвердження програми навчальної дисципліни, інформація про коледж, галузь знань, ОПС, назву дисципліни, спеціальність, ОПП, рік розроблення.

Якщо навчальна програма розроблена для декількох ОПП – вказуються назви цих ОПП.

На звороті титульної сторінки зазначається розробник (розробники) навчальної програми, надається інформація про схвалення ЦК (дата засідання, № протоколу), ставиться підпис голови ЦК та інформація про узгодження методичною радою коледжу і віза Голови методичної ради Коледжу.

У розділі «ВСТУП» програми навчальної дисципліни дається посилання на відповідну освітньо-професійну програму (ОПП) та зазначається належність навчальної дисципліни до певного освітнього компоненту циклу підготовки:

1) освітні компоненти, що формують загальні компетентності;

2) практична підготовка;

3) вибіркові компоненти ОПП.

У цьому розділі також зазначаються.

Предмет навчальної дисципліни – визначається через сукупність властивостей узагальненого об’єкта (-ів), що вивчається у межах навчальної дисципліни.

Міждисциплінарні зв’язки – місце навчальної дисципліни у програмі підготовки фахівця, а саме, перелік навчальних дисциплін, які мають передувати, а також тих, які забезпечуються цією навчальною дисципліною.

У розділі «Мета та завдання навчальної дисципліни» мають бути визначені:

1) мета, завдання, знання і вміння, якими повинні оволодіти здобувачі фахової передвищої освіти згідно з вимогами освітньо-професійної програми;

2) перелік і сутність сформованих компетентностей і очікувані результати навчання.

Мета вивчення навчальної дисципліни зазначаються у контексті спеціальності з урахуванням вимог освітнього стандарту фахової передвищої освіти та освітньо-професійної програми. Вказуються компетентності, які повинен набути здобувач освіти в результаті вивчення навчальної дисципліни.

Основні завдання навчальної дисципліни подаються через систему знань, умінь і певного досвіду із зазначенням рівня їх сформованості, що дозволяє визначити очікувані результати навчання та забезпечує можливість розроблення необхідних засобів діагностики.

В «Програмних результатах навчання» вказується, що повинен здобувач освіти знати, розуміти, бути здатним продемонструвати та використовувати після завершення вивчення навчальної дисципліни. Результати навчання і компетентності мають чітко збігатися у формулюванні із результатами навчання і компетентностями освітньо-професійної програми.

У розділі «Структура навчальної дисципліни» зазначається загальний бюджет часу (у кредитах ECTS та годинах), а також перелік змістових модулів. У таблиці наводяться рекомендований розподіл навчального часу за видами занять для різних форм навчання і вид семестрового контролю (екзамен, диференційований залік, залік).

У розділі «Зміст навчальної дисципліни» викладається логічно упорядкований і дидактично обґрунтований перелік основних питань з розподілом на змістових модулі (якщо передбачається вивчення навчальної дисципліни у декількох семестрах) та розділи.

У розділі «Рекомендована тематика практичних занять» (за наявності) наводяться основні цілі практичних занять та їх орієнтований перелік.

У розділі «Рекомендована тематика самостійної роботи студентів (СРС)» наводяться основні цілі самостійної роботи студентів та їх орієнтований перелік. Цілі, тематика та завдання СРС розробляються згідно з Положенням про СМС у Коледжі.

У розділі «Список рекомендованих джерел (література та інформаційні ресурси)» надається перелік інформаційно-методичного забезпечення навчальної дисципліни (у тому числі інформаційні ресурси).

Перелік рекомендованої літератури складається з основної і допоміжної. До основної літератури слід включити нормативні документи, базові вітчизняні підручники та навчальні посібники з урахуванням їх наявності в бібліотеці Коледжу або у загальному доступі мережі Інтернет.

В список допоміжної літератури включаються інші підручники та посібники, різні довідкові, періодичні видання, наукові монографії, статті, методичні рекомендації відповідної тематики, інформаційні електронні ресурси.

Рекомендована література має бути оформлена відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». На початку списку подаються бібліографічні описи нормативно-правових та інструктивно-методичних актів за ієрархією.

Подальші літературні та інформаційні джерела з навчальної дисципліни розміщуються в алфавітному порядку.

Усі рекомендовані джерела та інформаційні ресурси мають бути виключнонаписані (або перекладені) українською мовою.

У розділі «Засоби діагностики результатів навчання» вказуються методи і контрольні заходи, що забезпечують досягнення результатів навчання та компетентностей. Форми поточного контролю та модульних контрольних робіт визначаються відповідно дисципліні. Форма підсумкового семестрового контролю зазначена в робочому навчальному плані та у розділі «Структура навчальної дисципліни» (екзамен або залік (диференційованого заліку) в обсязі навчального матеріалу.

Рекомендується зазначити вид діагностичних засобів з урахуванням особливостей запланованих результатів навчання, а саме: екзаменаційні білети з теоретичними та практичними завданнями, комплексні або ситуаційні завдання, тести тощо. Зазначаються посилання на інформаційні ресурси.

У розділі «Методичні рекомендації» необхідно дати поради укладачів програми щодо особливостей складання робочих програм кредитних модулів для різних спеціальностей та форм навчання.

4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

4.1. Робоча програма навчальної дисципліни є основним методичним документом, що розробляється на основі навчальної програми з метою конкретизації змісту, форм та засобів організації навчальної роботи, поточного й підсумкового контролю, системи оцінювання результатів навчання тощо і є обов’язковою складовою навчально-методичного комплексу дисципліни.

4.2. Робоча програма навчальної дисципліни розробляється як єдиний методичний документ для всіх форм здобуття освіти.

Якщо навчальна дисципліна викладається здобувачам освіти різних ОПП за однаковим змістом, обсягом кредитів, розподілом аудиторних занять та самостійної роботи, формами поточного і підсумкового контролю, то може розроблятись єдина Робоча програма навчальної дисципліни для всіх ОПП.

Якщо навчальна дисципліна однієї назви і змісту навчання викладається здобувачам освіти за НП з різним обсягом кредитів, розподілом аудиторних занять та самостійної роботи, формами поточного і підсумкового контролю, то розробляються Робоча програма навчальної дисципліни для кожної ОПП.

4.3. Основними завданням Робоча програма навчальної дисципліни є:

1) встановлення відповідності змісту навчальної дисципліни ОПП та відповідному освітньому стандарту;

2) ознайомлення здобувачів освіти та інших учасників освітнього процесу зі змістом навчальної дисципліни, її обсягом та очікуваними результатами навчання, критеріями та засобами оцінювання результатів навчання, рекомендованими джерелами інформації;

3) встановлення відповідності змісту навчальної дисципліни при зарахуванні результатів навчання, отриманих в інших закладах освіти або за іншими ОПП при поновленні на навчання.

4.4. Робочі програми навчальних дисциплін розробляються педагогічними працівниками циклових комісій Коледжу, які викладають зазначену дисципліну. Розробка Робочі програми навчальних дисциплін включається до індивідуального плану роботи педагогічного працівника у розділ «Методична робота».

В межах однієї дисципліни ОПП на ЦК викладач може розробляти власну Робоча програма навчальної дисципліни у випадку, якщо він застосовує власноруч розроблену, індивідуальну, ексклюзивну методику викладання дисципліни, яка пройшла апробацію, має позитивні висновки незалежних експертів, рекомендована ЦК коледжу і відгуками споріднених закладів фахової передвищої освіти для використання в освітньому процесі.

4.5. Робоча програма навчальної дисципліни розглядається та схвалюється на засіданнях циклових комісій і затверджується заступником директора з навчально-методичної роботи.

4.6. Робочі програми навчальних дисциплін розробляються на термін дії навчального плану. До Робочі програми навчальних дисциплін можуть вноситись зміни у випадку корегування навчальної програми дисципліни.

Перезатвердження (пролонгація) Робочі програми навчальних дисциплін зі змінами або без змін проводиться ЦК щорічно до початку нового навчального року для навчальних груп нового набору з урахуванням результатів моніторингу та перегляду ОПП, побажань і зауважень, отриманих від здобувачів освіти та інших стейкхолдерів.

Зміни і доповнення до Робочі програми навчальних дисциплін оформлюються за формою, викладеною у додатку №2 цього Положення.

Зміни, що стосуються уточнень до Робочі програми навчальних дисциплін щодо тем практичних або індивідуальних завдань (за наявності), самостійної роботи, системи контролю та оцінювання знань, рекомендованих джерел інформації тощо, вносяться у Робочі програми навчальних дисциплін до початку нового навчального року.

Зміни розглядаються на засіданні ЦК, затверджуються в установленому порядку і додаються до Робочі програми навчальних дисциплін у вигляді окремих додатків. Ці додатки оформлюються з дотриманням вимог до тих розділів Робочі програми навчальних дисциплін, в які вносяться зміни та доповнення.

4.7. Робоча програма навчальної дисципліни визначає конкретний зміст навчальної дисципліни, компетентності (знання, уміння, навички), яких має набути здобувач освіти відповідно до вимог стандарту і ОПП, встановлює міждисциплінарні зв’язки, організаційні форми вивчення та обсяги різних видів навчального навантаження, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення.

4.8. Робоча програма навчальної дисципліниу встановленому форматі не є об’єктом авторського права та інтелектуальної власності відповідно до ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

5. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

5.1. Робоча програма навчальної дисципліни розробляється за формою, наведеною у додатку №2 цього Положення. Розробники Робочої програми навчальної дисципліни можуть вносити зміни і доповнення до запропонованої форми за умови збереження структури наповнення відповідних розділів Робочої програми навчальної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни складається з:

1) титульної сторінки;

2) сторінки результатів перегляду робочої програми навчальної дисципліни;

3) мети та завдання навчальної дисципліни;

4) програми навчальної дисципліни;

5) структури навчальної дисципліни;

6) тематика практичних та/або індивідуальних (за наявності) занять;

7) тематики самостійної роботи студентів;

8) тематики індивідуальних завдань (за наявності);

9) методів навчання;

10) засобів діагностики та критерії оцінювання результатів навчання;

11) методичного забезпечення;

12) інформаційних джерел.

На титульній сторінці міститься дані про затвердження Робочої програми навчальної дисципліни, інформація про коледж, галузь знань, ОПС, назву дисципліни, спеціальність, ОПП, рік розроблення.

Якщо робоча навчальна програма розроблена для декількох ОПП – вказуються назви цих ОПП.

На звороті титульної сторінки зазначається розробник (розробники) робочої навчальної програми, надається інформація про схвалення ЦК (дата засідання, № протоколу), ставиться підпис голови ЦК.

На сторінці Результатів перегляду Робочої програми навчальної дисципліни зазначається дані про пролонгацію Робочої програми на даний навчальний рік без змін або зі змінами.

В Розділі Опис навчальної дисципліни подається інформація про основні характеристики навчальної дисципліни згідно з навчальним планом відповідного року у вигляді таблиці і містить (дивись додаток №2):

1) обсяг навчальної дисципліни в кредитах ЄКТС, його розподіл у годинах за формами організації освітнього процесу (ДФЗО, ЗФЗО) та видами навчальних занять;

2) загальна кількість годин, їх розподіл по курсах і семестрах на аудиторні (лекційні, практичні, індивідуальні, консультації, екзамени) та години самостійного опрацювання здобувачами освіти за ДФЗО і ЗФЗО;

3) види поточного і підсумкового (семестрового) контролю тощо.

Мета та завдання навчальної дисципліни. Мета та завдання навчальної дисципліни у робочій програмі співвідноситься з метою та завданнями навчальної програми дисципліни. Визначається місце навчальної дисципліни в ОПП, деталізуються і конкретизуються визначені ОПП компетентності формування яких забезпечує визначена дисципліна. Вказується статус навчальної дисципліни: обов’язкова або вибіркова. Для вибіркових дисциплін надається пояснення щодо розширення спеціальних та/або загальних компетентностей. Вказується перелік навчальних дисциплін, які мають бути вивченими раніше, або перелік раніше досягнутих результатів навчання (за винятком дисциплін 1-го семестру 1-го курсу навчання). Укладати цей розділ рекомендується на підставі структурно-логічної схеми, яка міститься в ОПП.

Формулювання очікуваних результатів навчання з навчальної дисципліни співвідносяться з відповідними розділом ОПП та навчальної програми дисципліни, в якій вказані шифри і програмні результати навчання, досягнення яких забезпечується навчальна дисципліна. При формулюванні результатів навчання рекомендується:

1) визначити, якій сфері та якому ієрархічному рівню за таксономією Б. Блюма мають відповідати результат навчання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання);

2) визначити дієслово відповідного рівня;

3) вказати предмет вивчення, або предмет дії (іменник, що вживається за дієсловом) та, у разі потреби, навести умови, за яких необхідно демонструвати результат навчання.

Програма навчальної дисципліни. У цьому розділі подається наступна інформація:

1) перелік змістових модулів, які вивчаються в межах НД за відповідною формою навчання (ДФЗО, ЗФЗО), де міститься інформація про розподіл навчального часу на вивчення кожного змістового модулю за видами занять відповідно до навчально плану (лекційні (теоретичні), лабораторно-практичні, індивідуальні).

Структура навчальної дисципліни. У цьому розділі наводяться теми лекційних, лабораторно-практичних занять змістового модулю із зазначенням кількості аудиторних годин і годин самостійного опрацювання кожної з них за різними формами навчання, вказується перелік і строки виконання різних видів обов’язкових робіт, які повинен виконати здобувач під час проведення поточного, модульного, семестрового оцінювання та самостійної роботи, та без позитивної оцінки за виконання яких здобувач не може претендувати на позитивну оцінку за семестрове модульне оцінювання і участь у семестровому рейтингу (приклад: Змістовий модуль №1:3 тиждень – модульна контрольна робота тощо).

Теми практичних занять (за наявності) і самостійна робота студента. Ці розділи заповнюються за формою таблиць, наведених у додатку №2 Положення із зазначенням змісту навчального матеріалу та кількості годин на його опрацювання.

Індивідуальні завдання подаються за необхідністю та при наявності їх у навчальному плані. До них відносяться: написання рефератів, есе, курсові роботи тощо. Індивідуальні завдання виконуються здобувачами освіти самостійно і не входять до тижневого аудиторного навантаження.

Засоби діагностики та критерії оцінювання результатів навчання.

Розділ має містити викладення змісту та технології оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачем освіти.

Форми підсумкового контролю визначаються навчальним планом. Засобами оцінювання та методами демонстрування результатів навчання можуть бути:

1) усне та/або письмове опитування;

2) письмові модульні контрольні роботи;

3) тести;

4) творчі проєкти;

5) аналітичні звіти, реферати, есе;

6) презентації результатів виконання завдань;

7) презентації та виступи на науково-практичних заходах, конференціях, диспутах, круглих столах, колоквіумах, обговореннях, концертні виступи, творчі покази тощо;

8) академічні покази і концерти;

9) та інші види.

Модульний контроль складається з поточного (оцінка за конкретний модуль або групу модулів Робочої програма навчальної дисципліни) та семестрового модульного контролю (семестровий модульний бал).

Поточний модульний контроль (оцінювання) може реалізовуватись у формі тестів, виконанні практичних завдань, контрольних робіт, колоквіумів, презентацій тощо за темами вивчених модулів. На 16-ти тижневому семестрі рекомендується не менше двох поточних модульних оцінювань, на 21-тижневому семестрі не менше трьох.

Семестровий модульний контроль може проводитись у формі екзамену або диференційованого заліку, а також у формі підсумкового модульного семестрового оцінювання (семестрова оцінка) за виконання усіх видів обов’язкових робіт за семестр. За рішенням педагогічного працівника присутність студента на підсумковому модульному семестровому оцінюванні може бути не обов’язковою.

Оцінювання рівня досягнення результатів навчання здобувачем освіти за ОПП проводиться за національною шкалою оцінювання.

Методичне забезпечення. Вказуються як методи навчання (традиційні, інноваційні, із застосуванням дистанційних технологій тощо), які забезпечують програмні результати. У разі потреби у цьому розділі також зазначаються інструменти, обладнання, програмне забезпечення, використання яких передбачає навчальна дисципліна.

Інформаційні ресурси. Наводиться перелік рекомендованої літератури (основної, допоміжної), інформаційні ресурси в мережі Інтернет, рекомендовані списки музичного або сценічного навчального репертуару по курсах і семестрах.

Додаток 1

Додаток 2